Науковці Інституту відновлюваної енергетики НАН України представили цифрову платформу для розвитку «зеленої» енергетики та водневих проєктів

28.09.2026

Науковці Інституту відновлюваної енергетики НАН України представили інтерактивну геоінформаційну платформу для оцінювання потенціалу відновлюваної енергетики та попереднього просторового аналізу перспектив реалізації проєктів «зеленого» водню в Україні.

Розробку презентували 24 вересня 2026 року у Львові під час міжнародного Hydrogen Futures Ukraine Symposium 2026. Захід, що проходив у співпраці з Міністерством енергетики України, об’єднав представників державних інституцій України та Німеччини, українського й міжнародного бізнесу, операторів енергетичної інфраструктури, наукової та експертної спільноти, територіальних громад, інвесторів і розробників проєктів.

Інститут відновлюваної енергетики НАН України на симпозіумі представляли директор Інституту доктор технічних наук Олексій Зур’ян та наукова співробітниця Катерина Петренко, яка брала активну участь у роботі над платформою. Під час спеціальної сесії українських водневих проєктів та інновацій Олексій Зур’ян представив результати роботи команди науковців Інституту.

Особливість розробленої платформи – деталізація даних до рівня окремої територіальної громади. Вона дає змогу перейти від загальнонаціонального та регіонального оцінювання ресурсів до аналізу конкретних територій, перспективних для розвитку відновлюваної енергетики та реалізації водневих проєктів.

В основу платформи покладено результати математичного моделювання та ГІС-технологій, за допомогою яких створено цифрові шари потенціалу сонячної, вітрової та інших видів відновлюваної енергії. Вони поєднані з територіальними, інфраструктурними й іншими просторовими даними. Враховуються також водні ресурси, енергетична і транспортна інфраструктура, наявні умови та ризики.

Для кожної громади можна отримати дані про доступні площі для розміщення сонячних і вітрових електростанцій, характеристики енергетичних ресурсів, потенційну потужність та очікуване виробництво електроенергії. Таким чином формується ресурсно-енергетичний профіль території, який може стати основою для планування її розвитку, визначення перспективних майданчиків та діалогу з потенційними інвесторами.

Практичне застосування результатів роботи науковців продемонстрували на прикладі Коблівської територіальної громади. Під час симпозіуму радник сільського голови з питань енергетики та сталого розвитку Юрій Маслов представив концепцію Енергетичного хабу «Коблеве». Її науковою основою стали результати оцінювання потенціалу відновлюваних джерел енергії та ГІС-аналізу, виконані фахівцями Інституту відновлюваної енергетики НАН України.

На основі отриманих даних визначали перспективні території для розвитку сонячної та вітрової енергетики, аналізували особливості території й наявної інфраструктури та формували конфігурацію майбутнього енергетичного хабу. Концепція передбачає пілотні вітрові електростанції загальною потужністю 100 МВт, сонячні електростанції потужністю 50 МВт та систему накопичення енергії потужністю 60 МВт і ємністю 120 МВт·год.

Отже, створена в Інституті платформа вже переходить від наукової розробки до практичного цифрового інструменту, який може використовуватися територіальними громадами, розробниками енергетичних проєктів, бізнесом та потенційними інвесторами.

Після презентації розробки відбулися обговорення з представниками територіальних громад, державних інституцій, українського бізнесу, міжнародних партнерів та потенційних інвесторів щодо можливостей її подальшого розвитку, практичного використання та започаткування спільних проєктів.

За інформацією Інституту відновлюваної енергетики НАН України

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: