5 травня 2026 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України в онлайновому режимі відбулася міжнародна наукова конференція у межах грантового проєкту «Мова української армії: учора, сьогодні, завтра». Захід об’єднав науковців установ Національної академії наук, закладів вищої освіти з України, Республіки Австрія, Чеської Республіки, військовослужбовців Збройних Сил України. До конференції долучилися близько пів сотні учасників.
Зібрання відкрив вступним словом директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, голова Національної асоціації україністів і Українського комітету славістів академік НАН України Богдан Ажнюк.
Під час пленарного засідання професор кафедри славістики Університету імені Франтішека Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) доктор філологічних наук Алла Архангельська виголосила доповідь, у якій порушила проблеми словотвірної фемінізації назв жінки в українській мові мілітарної доби з увагою до державної мовної політики й сприйняття мілітарних фемінативів сучасним українським суспільством.
Провідний науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук, професор Сергій Єрмоленко зосередив увагу на актуальних завданнях української лінгвістики під час російсько-української війни. За словами науковця, специфіка цих завдань зумовлена тим, що агресія рф має в собі мовний, а також і метамовний (лінгвістичний) складник. Обидва ці складники потребують лінгвістичного реагування. Одним із напрямів цього реагування є протидія традиційним і новітнім російським політичним наративам у мовознавчому дискурсі, причому як у гуманітарно-науковій сфері, так і у сфері так званої народної (чи наївної) лінгвістики.
Професор кафедри українознавства та філософії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького доктор філологічних наук Тетяна Єщенко проаналізувала медичний наратив війни, детально розглянула проблему осмислення того, якими мовними стратегіями описують травму у воєнних умовах, як трансформуються звичні медичні моделі номінації та інтерпретації хвороби, а також яким чином мова виконує не лише інформативну, а й терапевтичну, адаптивну й етичну функції.
Начальник відділення комунікації 210-го окремого штурмового полку Збройних Сил України капітан Максим Прудеус проаналізував вплив мови на мотивацію захищати Батьківщину. Доповідач наголосив на важливості національно-патріотичного виховання в сучасних умовах.
Провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик проаналізувала мовне оформлення текстів пісень-маршів і пісень-гімнів Збройних Сил України в просторі популярної культури. Дослідниця зазначила, що пісні-марші та гімни Збройних Сил України нині є не лише частиною військових традицій, а й утворюють потужний пласт популярної культури, що формує національну ідентичність. У піснях народні традиції поєднуються із сучасним міським сленгом та інтернет-мемами, створюючи нову музичну ідентичність.
Молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні доктор філософії Ірина Олександрук ознайомила учасників із результатами соціолінгвістичного опитування військовослужбовців, виконаного, щоби проаналізувати сучасну мовну ситуацію в Збройних Силах України. Дослідження реалізували у межах наукового проєкту «Мова української армії: учора, сьогодні, завтра».
Під час секційних засідань виступили, зокрема:
- старший науковий співробітник відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні кандидат філологічних наук Леся Ажнюк (із теми «Наративи воєнної доби»);
- професор кафедри української мови, літератури та методики їх навчання Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Миколаїв) кандидат філологічних наук Тарас Кремінь («Взаємодія інститутів держави, громадянського суспільства і війська: пріоритетні завдання і перспективи»);
- заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Олександр Скопненко («Білоруська мова в українському війську: функція, роль, місія»);
- старший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Галина Зимовець («Герої не вмирають: нові комеморативні назви в мовному ландшафті українських міст»);
- учений секретар Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України кандидат філологічних наук Аліна Гончаренко («Лексико-семантичне поле мілітарної культури в “Енеїді” І. Котляревського»);
- професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця) доктор філологічних наук Тетяна Космеда («Сміхова культура – щит та інструмент боротьби українських військовослужбовців»);
- молодший науковий співробітник відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України доктор філософії Марія Остапенко («Дослідження спеціальної військової лексики в мемуарах військових XXI ст.: позамовні та мовні аспекти»);
- молодший науковий співробітник відділу романських, германських та балтійських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України доктор філософії Сергій Терещенко («Особливості псевдонімів вояків УПА»);
- молодший науковий співробітник відділу мов України Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Ірина Голотова («Ергонімія Хмельниччини: динаміка змін в умовах війни»);
- завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України (Львів) доктор філологічних наук Галина Коваль («“Падали кулі, як дробен дожджі, падали огні, як ясні зорі, падали мечі, яко місяці”: символіка зброї в українських величальних піснях»);
- завідувач відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України доктор філологічних наук, професор Наталія Мех («Стратегічна роль потенціалу екранно-сценічних мистецтв у наративах війни: сучасний український кінотекст»).
Учасники конференції заслухали також виступи колег з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Київський авіаційний інститут», Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Хмельницького національного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Національного інституту стратегічних досліджень, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів), Київського інституту Національної гвардії України, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, Кременчуцької гуманітарно-технічної академії, Віденського університету (Австрія).
За інформацією Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
