Для багатьох українців уже давно гострою є проблема житла. До пошуку шляхів її розв’язання долучились українські науковці й міжнародні експерти. Вони пропонують об’єднати зусилля влади, банків, девелоперів, міжнародних інвесторів і дослідників. 5 березня 2026 року з цієї нагоди в Києві відбувся круглий стіл «Зелена іпотека: як запустити ринок житла нового покоління». Захід спільно організували Інститут економіки та прогнозування НАН України й SMARTER FINANCE FOR EU – European Centre of Excellence (SMARTER4EU).
Загалом питаннями розвитку ринку іпотечного кредитування науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України опікуються вже не одне десятиліття. Низка фінансово-економічних криз, війна, а також вкрай недостатня увага держави суттєво обмежили формування цього ринку в Україні, хоча в розвинених країнах він традиційно виступає одним із драйверів соціоекономічного прогресу. Водночас саме тепер в Україні сформувались умови для другої спроби запустити іпотечний ринок. Наявність доволі великих обсягів пропозиції інвестиційних ресурсів у банківському секторі України, у міжнародних фінансових інституцій, а також напрацювання перспективного інструментарію, який дає змогу знизити кредитний ризик, здешевити вартість кредиту і забезпечити його цільове спрямування за екологічними стандартами та формалізованими зобов’язаннями Зеленого курсу ЄС, відкривають перспективи розв’язання чималої частини проблем, що стримували іпотечне кредитування в Україні після 2008 року. Дедалі більший інтерес у цьому напрямі викликає так звана зелена іпотека – як вид кредитування для придбання нової нерухомості, котра відповідає стандартам екології й енергоефективності, що має великі перспективи.
На цьому сфокусована ініціатива SMARTER4EU, започаткована 2019 року в межах програми «Горизонт 2020» – залучення фінансових установ і забудовників житлової нерухомості до створення й запуску фінансового продукту, забезпеченого зеленою іпотекою. Сьогодні ця ініціатива об’єднує 17 організацій із 12 європейських країн. Співпраця з Інститутом економіки та прогнозування НАН України дає їй можливість отримати макроекономічний аналіз і поглибити розуміння національного контексту, що критично важливо для успішної адаптації європейських підходів зеленого фінансування в будівельному секторі до специфіки українського регуляторного середовища.
Уже напрацьовано науковий інструментарій оцінювання ефективності інвестиційних проєктів, сформовано наукові підходи до застосування механізмів змішаного фінансування для вирішення питань декарбонізації. Попри це, ключовими викликами залишаються слабкість нормативно-правової бази та професійної спроможності учасників ринку. Саме на цьому зосередились у своїх доповідях учасники круглого столу в Інституті економіки та прогнозування НАН України.
На початку заходу директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць наголосив, що запуск зеленої іпотеки є стратегічним кроком для забезпечення національної енергетичної безпеки та довгострокової економічної стійкості держави, тож необхідно забезпечити науково обґрунтоване впровадження зеленої іпотеки.
Керівник підрозділу Виконавчого агентства Європейської Комісії з питань клімату, інфраструктури та довкілля (European Climate, Infrastructure and Environment Executive Agency – CINEA) Ганс Райн підтвердив міжнародну підтримку ініціативи й наголосив на практичному аспекті інтеграції європейських стандартів щодо енергоефективності в українські будівельні норми. А виконавчий директор ініціативи Smarter Finance4EU Єлена Растрей та радник проєкту Вікторія Петрович окреслили роль зеленої іпотеки у зміцненні енергетичної безпеки та забезпеченні доступності сталого житла для населення.
Круглий стіл складався з чотирьох тематичних сесій, на яких було розкрито досвід впровадження зеленої іпотеки у країнах ЄС, а також окреслено проблемні питання й ознайомлено із напрацьованим інструментарієм у сфері зеленої іпотеки та сталого будівництва у банківському і будівельному секторах.
Під час першої сесії експерти ініціативи SMARTER4EU Стівен Борнкамп і Ханане Ель Гаєк поділились європейським досвідом і методологією розвитку ринку, що базується на Таксономії ЄС (EU Taxonomy – Регламент ЄС 2020/852 – це класифікаційна система екологічно сталих видів економічної діяльності, створена для стимулювання інвестицій у зелені проєкти). Старший експерт з питань зеленого фінансування Офісу зеленого переходу при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України Дмитро Сич розповів про специфіку адаптації цих вимог до українських реалій і про вже здійснені кроки для формування технічних критеріїв визнання зелених проєктів.
Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України ознайомили учасників зі своїми останніми напрацюваннями у цій сфері. Провідний науковий співробітник відділу економіки енергетики та клімату Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат технічних наук Олександр Дячук детально зупинився на викликах і шляхах декарбонізації сектору будівель. Зокрема, сектори, пов’язані з будівництвом і постачанням енергії в будівлі, мають отримати необхідну політичну основу й удосконалене законодавство для декарбонізації та бути здатними залучати інвестиції, а пріоритетом для них мають стати відновлювана енергетика й енергозбереження.
У межах дискусії про розвиток будівництва завідувачка відділу розвитку інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Никифорук надала макроекономічну оцінку ринку житлового будівництва і розкрила основні характеристики розвитку галузі.
Підходи до кількісної оцінки ризиків зеленої іпотеки представив експерт зі стратегічного кліматичного фінансування у компанії “Repower Holdings” Тед Кронміллер.
Окрему увагу було приділено готовності фінансових установ впроваджувати нові продукти. Захід привернув увагу великої кількості фінансових посередників, Національного банку України та Національної асоціації банків України. З доповідями виступили президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, президент Національної іпотечної асоціації Сергій Волков, начальник управління впровадження сталого банкінгу департамент сталого банкінгу Акціонерного банку «Укргазбанк» Сергій Кікоть, голова Правління Акціонерного товариства “Creditwest Bank” Ігор Тихонов, начальник центру по роботі з партнерами по кредитуванню департаменту взаємовідносин з партнерами Акціонерного товариства «Ощадбанк» Олександр Муришук, президент громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергій Москвін, директор департаменту розвитку бізнесу Приватного акціонерного товариства «Укрфінжитло» Андрій Тарасенко, які розповіли про рівень готовності до впровадження зелених іпотечних продуктів і відповідні напрацювання.
Питання сертифікації зелених будівель і стандартів енергонезалежності висвітлили експерти з сертифікації екологічного будівництва. Зокрема, спеціалістка з моделювання будівель та сертифікації зеленого будівництва LEED [LEED – Leadership in Energy and Environmental Design / Лідерство в енергетичному та екологічному проєктуванні] із компанії “IC consulenten Україна” Ірина Суходуб розкрила практичний аспект і виклики поширенню зеленої сертифікації житлових будівель в Україні. Генеральний директор громадської спілки «Українська рада зеленого будівництва» Максим Кривошеєв окреслив можливості сприяння сталому розвитку України. Представники будівельних компаній – директор з розвитку “Kreator Bud” Дмитро Струк і керівник відділу продажу “Smart Development” Віктор Бомчик – поділилися досвідом будівництва енергонезалежних житлових комплексів в Україні.
Підсумовуючи результати обговорення, завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик узагальнив ключові інституційні чинники, які потребують уваги для успішного запуску зеленої іпотеки. Серед них: синергія економічних інтересів учасників, подолання традиційних поведінкових бар’єрів, формування комплексного інструментарію, впровадження Зеленої таксономії та інфраструктури первинних даних, цифровізація і платформізація процесів, інформаційно-аналітичне забезпечення й навчання.
У заключному слові заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін підсумував ключові перспективи впровадження механізму зеленої іпотеки в Україні як інструменту зниження енергоємності економіки та підвищення національного добробуту.
Круглий стіл став першим у серії експертних сесій, присвячених формуванню в Україні сучасного, сталого ринку житла. Подальші заходи спрямовуватимуться на узгодження підходів до формування моделі зеленої іпотеки для України, формування регуляторних пропозицій для органів влади і практичних рекомендацій щодо реалізації пілотних проєктів.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
Фото: Academ.media
