11 травня 2026 року, напередодні Дня біографа, який відзначається у світі 16 травня, в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Українська біографіка в умовах повномасштабного вторгнення: простір творення бренду національної ідентичності». Захід організували Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та факультет української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Проблематика зібрання, що об’єднала викладачів і студентів-магістрантів освітнього закладу і науковців, тісно пов’язана з реалізацією освітньо-наукової програми «Біографістика і текстологія», започаткованої на факультеті в роки війни за методичної підтримки Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Учасники круглого столу обговорили широке коло проблем, що постали перед дослідниками-біографами, видавцями і фахівцями бібліотечно-інформаційної справи в умовах війни, коли біографічне знання перетворилося на важливий складник патріотичної консолідації нації та психологічної підтримки наших співгромадян.
На зібранні пролунали доповіді, присвячені теоретичним і прикладним аспектам біографічних досліджень, поширення та функціонування біографічного знання в сучасному українському суспільстві.
Відкриваючи круглий стіл, директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик проаналізував роль української біографіки у процесах творення концепту національної ідентичності на різних етапах розвитку українського національного руху в минулому й боротьби за утвердження української державності та патріотичної консолідації суспільства у роки Незалежності, надто нині, у час протистояння російській агресії.
Завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Надія Любовець у своїй доповіді розкрила роль і значення українського мемуарію як простору громадянської дії, особливо наголосивши на функціях особистих свідчень у формуванні національної самосвідомості під час війни.
Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка філологічних наук Галина Александрова на прикладі життєпису професора Миколи Стороженка продемонструвала важливість використання мемуарних та епістолярних джерел у сучасних дослідженнях задля повернення до надбань української науки й культури імен наших співвітчизників, які працювали за межами Батьківщини, і презентувала свою монографію «Постать Миколи Ілліча Стороженка в сучасному біографічному просторі» (2024).
Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка філологічних наук Оксана Плющик у доповіді «Біографія ”nonhumah animals” у контексті війни: чи мають тварини право на власну історію?» порушила нове для української гуманітаристики питання про складні культурно-психологічні проблеми людського ставлення до тварин в умовах війни.
На думку старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатки історичних наук Наталії Марченко, яка виголосила доповідь «Серія книг ”Родина – Україна” як інструмент брендування національної ідентичності: синтетичні форми біографіки для дітей та підлітків», подібні видання – це формат «м’якої сили», оскільки вони не нав’язують ідеологію, а закохують у рідну культуру через цікаву історію. За словами науковиці, серія «Родина – Україна» стає фундаментом, на якому підліток будує свою власну відповідь на запитання «Хто я є?».
Співробітники кафедри інформаційних комунікацій Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка представили досвід впровадження спеціалізованих дисциплін і цифрових проєктів як бази для підготовки майбутніх біографістів і текстологів.
Із науковими повідомлення виступили і студенти університету.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що в умовах боротьби українського народу проти повномасштабного російського вторгнення біографіка дедалі більше стає потужним інструментом зміцнення національного бренду і збереження колективної пам’яті. Співпраця між академічною наукою та закладами вищої освіти сприяє підготовці нового покоління дослідників, здатних працювати в умовах гострих викликів сучасності.
Деякі доповіді доступні для ознайомлення на YouTube-каналі Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Biography. Біографіка. Біографістика».
За інформацією Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
