Вийшов спеціальний випуск журналу Американського хімічного товариства – ACS Applied Materials & Interfaces – «Наука в Україні: досягнення у галузі прикладних матеріалів».
Ідеться не лише про чергову добірку наукових статей, а про спробу зафіксувати стан української науки в умовах повномасштабної війни. Журнал спеціалізується на дослідженнях на перетині матеріалознавства, хімії, інженерії та біології – саме тих напрямів, що формують прикладні технології. Українська наука історично займала провідні позиції у цих сферах: від металургії та електрозварювання до розробок для аерокосмічної галузі й напівпровідникових технологій. Повномасштабне вторгнення суттєво змінило умови, в яких працюють дослідники. Частина інфраструктури зруйнована або пошкоджена, тисячі науковців виїхали за кордон, інші – долучилися до оборони або змушені були призупинити роботу. Ті, хто залишився, працюють у режимі постійної невизначеності – між повітряними тривогами, перебоями з електропостачанням і обмеженим доступом до обладнання.
Водночас міжнародна наукова спільнота відреагувала досить швидко. Університети й дослідницькі центри відкрили доступ до лабораторій, з'явилися спеціальні програми підтримки, а співпраця з українськими науковцями стала помітнішою. Саме на перетині цих процесів – внутрішньої стійкості й зовнішньої підтримки і сформувався цей спеціальний випуск.
До спецвипуску увійшли 22 статті, відібрані з-поміж кількох десятків поданих робіт за жорсткими правилами. У проєкті взяли участь близько 120 дослідників із українських наукових установ і університетів. Принциповою була вимога: автори мали працювати в Україні під час підготовки публікацій. Це фактично зафіксувало не лише науковий результат, а й сам факт продовження досліджень у країні, що воює. Частину робіт виконано у співпраці з іноземними партнерами, зокрема з США та європейських країн. У цьому сенсі спецвипуск є також свідченням інтеграції української науки у глобальний контекст, яка, попри війну, не лише не зупинилася, а подекуди навіть прискорилася. Серед запрошених редакторів – українські вчені, зокрема перший заступник генерального директора НТК «Інститут монокристалів» НАН України, директор Інституту хімії функціональних матеріалів НТК академік НАН України Валентин Чебанов та завідувач відділу Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Шевченко. За словами Валентина Чебанова, ключовим завданням було не лише забезпечити високий науковий рівень публікацій, а й показати, що українська дослідницька система продовжує функціонувати. «Йдеться про те, щоб зафіксувати очевидне: навіть у нинішніх умовах в Україні зберігається середовище, здатне продукувати результати світового рівня», – зазначає він.