Як працює українська енергетична наука в умовах ударів по інфраструктурі – і які рішення вона пропонує вже сьогодні? Саме це стало фокусом робочого візиту керівництва НАН України до Інституту теплоенергетичних технологій.
24 березня 2026 року Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній ознайомився з дослідною базою Інституту, ключовими напрямами його роботи та сучасними результатами досліджень.
Разом із Президентом Інститут відвідали перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, в.о. головного вченого секретаря НАН України доктор філософських наук Олег Кубальський, академік-секретар Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України академік НАН України Андрій Русанов, а також учені секретарі Секції та Відділення – доктор технічних наук Сергій Беспалов та кандидат технічних наук Владислав Тітко.
Під час візиту керівництво Академії оглянуло лабораторні та дослідно-експериментальні установки, поспілкувалося з науковцями та обговорило актуальні напрями розвитку Інституту – від фундаментальних досліджень до прикладних рішень для енергетики і промисловості.
Будівля, в якій сьогодні працює Інститут, – сама по собі частина історії української енергетики. Це колишня Центральна електрична станція (ДЕС-1) на Подолі, збудована у 1898-1906 роках – фактично перша загальноміська електростанція змінного струму в Києві, що збереглася до наших днів. Її розмістили біля Дніпра не випадково: для роботи парових машин і котлів потрібна була велика кількість води.
На початку ХХ століття станцію розширили: встановили парові котли та потужні машини з генераторами трифазного струму, які забезпечували електроенергією місто і київський електричний трамвай. Після виведення з експлуатації будівлю передали Академії наук, і сьогодні цей комплекс – із підстанцією, насосною станцією та цегляним димарем – поєднує статус пам’ятки індустріальної спадщини з сучасною науковою інфраструктурою.
Про сучасні напрями роботи Інституту розповіла його директор доктор технічних наук Наталія Дунаєвська. Вона представила основні наукові школи, кадровий потенціал і експериментальні можливості установи, а також звернула увагу на адаптацію досліджень до викликів війни – пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність розвитку відновлюваної енергетики і ресурсоефективних технологій.
Серед розробок, із якими ознайомилося керівництво Академії, – комплекс лабораторних і пілотних установок для дослідження конверсії вугілля, біомаси та органічних відходів. Зокрема, йдеться про технології отримання водню та синтез-газу з використанням парових газифікаторів, реакторів водяного зсуву та систем поглинання вуглекислого газу.
Науковці також продемонстрували установки повітряної та плазмової газифікації, що дають змогу отримувати синтез-газ, збагачений воднем, а також експериментальні рішення для підвищення ефективності цих процесів – зокрема із застосуванням каталізаторів і дослідженням кінетики конверсії палива.
Окремий блок досліджень стосується підготовки твердого палива до термічної переробки, аналізу його фізико-хімічних властивостей і очищення димових газів від забруднюючих речовин.
Серед прикладних рішень – установка-прототип піролізера-газифікатора, створена в межах конкурсу Національного фонду досліджень України «Наука для зміцнення обороноздатності України». Вона призначена для забезпечення електричною та тепловою енергією територій із перебоями централізованого енергопостачання.
Також було представлено експериментальну установку ВГП-100В для дослідження процесів горіння та газифікації твердих палив у вертикальному низхідному потоці.
За інформацією Інституту теплоенергетичних технологій НАН України
Фото: Пресслужба НАН України
