Цього літа до Києва, зокрема й до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, завітала делегація із Канади – в межах реалізації Ініціативи «Спадщина Голодомору» (Holodomor Legacy Initiative), яку підтримують Канадсько-українська фундація (Canada-Ukraine Foundation) і канадська компанія “Cowater International”. Основна мета розпочатого торік проєкту – підтримка Національного музею Голодомору-геноциду України у збереженні культурної ідентичності та зміцненні інституційної стійкості. На думку засновників проєкту, це досягається шляхом оцифрування історичних матеріалів, розроблення основних експозицій та міжнародної інформаційно-просвітницької роботи, що допомагатиме підвищувати рівень обізнаності громадськості про Голодомор, підтримувати академічні дослідження й забезпечувати довгострокову стійкість музеїв. Проєкт сприяє збереженню української спадщини, одночасно зміцнюючи цінності у сфері прав людини, інклюзивності й запобіганню геноциду.
Зустріч у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського розпочалася з робочої наради, яку провів заступник генерального директора з наукової роботи Бібліотеки кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк за участі директорки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторки історичних наук, професорки Галини Ковальчук і координаторки міжнародних зв’язків Бібліотеки Людмили Дем’янюк. Юрій Ковтанюк стисло розповів гостям про історію Бібліотеки, її структуру, функції й завдання як наукової установи Національної академії наук України, інституційну значущість її як бібліотеки НАН України від початку створення Академії, напрями її діяльності, найбільші фонди в Україні, а також чималий науковий доробок, що удоступнюється в межах розвитку Відкритої науки НАН України. Окрему увагу було приділено науковій спадщині України, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, у формі найбільших у державі повнотекстових наукових ресурсів, до яких надається вільний доступ і без яких натепер не можливе жодне дослідження в Україні. Водночас Юрій Ковтанюк підкреслив важливість власних видань Бібліотеки, зокрема п’яти періодичних наукових видань, з яких три фахових категорії «Б» і одне – категорії «А», що утримує перший квартиль у Scopus (Q1).
Своєю чергою, директор проєкту «Підтримка Національного музею Голодомору-геноциду в Україні» в компанії “Cowater International” Джон Караліс (John Karalis), який очолював канадську делегацію, детально поінформував партнерів із Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського про результати першого етапу Ініціативи «Спадщина Голодомору», що завершився двоетапним конкурсним відбором грантової підтримки 14 дослідників Голодомору-геноциду та симпозіумом. У лютому 2026 року на конкурс було подано 32 проєкти, до участі в якому експерти відібрали 16 проєктів. У червні 2026 року переможцями стали 14 учасників із Канади, Коста-Ріки, США й України. Загальний фонд допомоги перевищує 155 тисяч канадських доларів. Грантова підтримка переможців розрахована на період до березня 2027 року. Джон Караліс повідомив також, що важливою місією Ініціативи «Спадщина Голодомору» є освітня програма, що ґрунтуватиметься на документальних свідченнях про Голодомор-геноцид в Україні.
Кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк розповів канадським гостям, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського вже розпочала активну взаємодію з Національним музеєм Голодомору-геноциду в Україні щодо оцифрування найцікавіших (на думку експертів) документів із газетного фонду Бібліотеки (щоправда, за словами Юрія Ковтанюка, ці документи є лиш незначною частиною всього масиву документальної спадщини, що свідчить про Голодомор-геноцид в Україні), відібраних спільно із працівниками Музею. Навесні було підписано відповідний Меморандум, а у червні – підготовлено технічні вимоги. Канадським колегам було запропоновано створювати запланований цифровий ресурс за підтримки Ініціативи «Спадщина Голодомору» на базі Національного музею Голодомору-геноциду в Україні як інтеграційний ресурс національного значення та консолідувати зусилля різних українських інституцій, віднесених до різних сфер управління (бібліотек, архівів і музеїв). Це дасть змогу створити якнайповніший ресурс документальних свідчень, зокрема задокументованих усних, а також результатів численних досліджень.
Канадські колеги зацікавилися пропозиціями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і повідомили, що підтримку Ініціативи «Спадщина Голодомору» буде продовжено у 2027 році.
Експерт проєкту «Підтримка Національного музею Голодомору-геноциду в Україні», керівник канадської програми військової підтримки PROTECT2 (Програми сприяння реформам через технічну експертизу та передачу спроможностей), яку реалізує Міністерство національної оборони Канади, директор місії Світового конгресу українців (Ukrainian World Congress, UWC) в Україні до вересня 2024 року Сергій Касянчук (Serhiy Kasyanchuk) з повагою відзначив, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського демонструє сталість у відкритості для досліджень як в аналогову епоху, так і нині, у цифрову епоху. Він вручив кандидатові історичних наук Юрієві Ковтанюку видрукуване у Канаді подарункове видання в оксамиті – книгу «Реймське Євангеліє Анни Ярославівни» (2010 рік). Це безцінна київська пергаментна пам’ятка XI століття, яку до Франції привезла дочка Ярослава Мудрого Анна Ярославівна, виходячи заміж за короля Генріха I. Рукопис використовувався як коронаційна присяга французьких монархів і зараз зберігається у міській бібліотеці Реймса. Як наголосив Сергій Касянчук, ця книга відіграє важливу роль для просування України в світі, презентуючи її як європейську державу з гідним рівнем освіченості вже у ХІ столітті, й була підготовлена у співпраці Світового Конґресу Українців із Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського й, зокрема, за підсумками досліджень, виконаних в Інституті рукопису Бібліотеки. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського дала можливість відсканувати оригінальний текст, його переклали ще й французькою та англійською мовами й об’єднали у чудове видання, наближене до оригіналу.
Далі українські науковці влаштували своїм канадським колегам коротку, але змістовну екскурсію фондами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: відділом формування та використання газетних фондів (детальні пояснення давала Наталія Носкіна), Інститутом рукопису (Ірина Корчемна, Тетяна Коваль), відділом зарубіжної україніки (Вікторія Антонова) й основним фондом Бібліотеки (Олена Вощенко). Особливе місце в екскурсії було відведено огляду пам’ятної дошки британського журналіста Ґарета Джонса, яку Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського подарували шахтарі Вельсу в 2023 році за меценатської підтримки доктора Любомира Луцюка (Lubomyr Luciuk), натоді почесного професора Королівського військового коледжу в Кінгстоні (Канада), який був членом канадської делегації та виступав експертом у конкурсі грантової підтримки дослідників Голодомору-геноциду в Україні.
Керівникові канадської делегації Джонові Каралісу науковці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського подарували видання Інституту архівознавства Бібліотеки «Академік Михайло Птуха: з архівної спадщини (2024 рік)», що містить чимало документально підтверджених статистичних даних про демографію України часів Голодомору, неспростовно підтверджуючи геноцид українського народу.
Завершився візит канадської делегації зустріччю професора Любомира Луцюка, нині старшого наукового співробітника кафедри українознавства Університету Торонто, з представниками наукової спільноти Києва – на презентації наукового видання про український визвольний рух. Зібрання модерувала докторка історичних наук, професорка Галина Ковальчук, яка також представила присутнім подаровану Бібліотеці Сергієм Касянчуком книгу «Реймське Євангеліє Анни Ярославівни».
За інформацією Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
