6 травня 2026 року під час виїзного засідання Президії НАН України та Президії НАМН України на Чорнобильській атомній електростанції було підписано Спільне рішення Національної академії наук України та Державного агентства України з управління зоною відчуження про організацію (наукового керівника) із убезпечення експлуатації комплексу Нового безпечного конфайнменту та об’єкта «Укриття» перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації. Від Академії рішення підписав її Президент академік НАН України Анатолій Загородній, від ДАЗВ – тимчасовий виконувач обов’язків голови агентства Володимир Фещенко.
«Чорнобильська зона – це лабораторія просто неба, яка приваблює як іноземних, так і українських фахівців для отримання нових науково-технічних даних щодо наслідків катастрофи, впливу радіоактивного забруднення на довкілля, людину та матеріали. Ця лабораторія дала змогу накопичити величезний масив науково-технічної інформації щодо наслідків Чорнобильської катастрофи, який має світове значення. З перших годин аварії наші науковці – фізики, хіміки, біологи, медики були тут, на передовій. Саме академічна наука дала відповіді на питання, як зупинити та як захистити, – нагадав Анатолій Загородній. – Об’єкт «Укриття» та Новий безпечний конфайнмент – це унікальні інженерні споруди, які не мають аналогів у світі. Проте ми розуміємо: безпека – це не стан, це безперервний процес».
Тож, за словами очільника НАН України, підписання Спільного рішення про призначення Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України науковим керівником із убезпечення експлуатації комплексу Нового безпечного конфайнменту та об’єкта «Укриття» є логічним і стратегічно важливим кроком. «Цим рішенням, – пояснив Анатолій Загородній, – на Інститут покладаються важливі завдання з наукового обґрунтування надійності систем безпеки; розроблення та впровадження технологій поводження з ядерними матеріалами; міжнародна наукова координація, щоб досвід України слугував безпеці всього людства».
«У сучасних умовах, коли перед Чорнобильською АЕС постають нові виклики – від відновлення надійної експлуатації Нового безпечного конфайнменту до воєнних загроз, – ми чітко розуміємо, що без потужної наукової підтримки ці завдання неможливо виконати якісно і безпечно. Саме тому ми особливо цінуємо і розвиваємо співпрацю з провідними науковими установами країни. Тільки спираючись на науку, досвід і сучасні технології, ми зможемо перетворити Чорнобильську зону з символу катастрофи на приклад відповідального та безпечного управління ядерною спадщиною», – підкреслив тимчасовий виконувач обов’язків Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Фещенко.
Насамкінець Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній висловив упевненість, що підписання Спільного рішення сприятиме ефективнішому залученню наукового потенціалу Академії до розв’язання проблем ядерної енергетики, надійної роботи та подальшого розвитку атомної галузі.
За інформацією Відділення енергетики і енергетичних технологій НАН України,
Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України
і Державного агентства України з управління зоною відчуження
Фото: Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
й Олексій Дорофеєв
