На засіданні Президії НАН України обговорили розвиток людиноцентрованого штучного інтелекту та його практичне застосування

20.10.2026

14 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України. Із доповіддю «Людиноцентрований штучний інтелект та його застосування» виступив професор кафедри теоретичної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України Юрій Крак.

У центрі уваги доповідача була одна з ключових проблем сучасного штучного інтелекту: як забезпечити не лише високу точність роботи нейромереж, а й зрозумілість та обґрунтованість їхніх рішень. Адже складні алгоритми часто працюють за принципом «чорної скриньки», коли користувач отримує результат, але не може простежити, як саме система його сформувала. Особливого значення ця проблема набуває в медицині, оборонній сфері, інформаційній безпеці та управлінні складною інфраструктурою, де помилкові рішення можуть мати серйозні наслідки.

Юрій Крак представив результати досліджень наукової групи Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, яку він очолює. В основу розроблених підходів покладено концепцію «Людина – Технологія – Контекст», що передбачає узгодження роботи штучного інтелекту з особливостями людського сприйняття, знаннями фахівців та умовами застосування технологій.

Зокрема, дослідники запропонували математичні методи, які дають змогу перетворювати складні внутрішні залежності нейромереж на зрозумілі людині логічні правила та пояснення. Розроблено також підходи до структурної декомпозиції та «дистиляції знань», завдяки яким можна простежити, на підставі яких ознак алгоритм ухвалює рішення.

Окрему увагу в доповіді було приділено практичним результатам досліджень.

У медицині розроблено технології аналізу кардіо-МРТ та електрокардіограм, які дають змогу не лише виявляти патології, а й формувати візуальні та логічні пояснення результатів для лікаря. Такий підхід відкриває можливості для використання штучного інтелекту як інструменту підтримки медичної діагностики.

У сфері безпеки та безпілотних технологій запропоновано методи візуальної локалізації БпЛА, що забезпечують зіставлення супутникових знімків із зображеннями, отриманими з дрона, зокрема за складних погодних умов і недостатнього освітлення.

У галузі інформаційної безпеки створено методи аналізу текстових даних із використанням великих мовних моделей, які дають змогу виявляти техніки політичної пропаганди та кібербулінгу.

У сфері міського управління застосовано методи пояснюваного навчання з підкріпленням для оптимізації автомобільного руху в Хмельницькому. Отримані результати засвідчили можливість скорочення транспортних черг і зменшення викидів вуглекислого газу завдяки інтелектуальному управлінню світлофорами.

В обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Олександр Палагін, Ярослав Яцків, Олександр Хіміч, а також головний науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України доктор технічних наук Вадим Слюсар.

За результатами обговорення Президія НАН України відзначила стратегічну важливість розвитку теорії та методів пояснюваного штучного інтелекту й людиноцентрованого підходу для підвищення безпеки, довіри та ефективності застосування цих технологій у різних сферах.

Далі було розглянуто низку кадрових і поточних питань діяльності Академії.

Фото: Пресслужба НАН України