13 травня 2026 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
Із доповіддю «Сучасна біотехнологія рослин у розв’язанні проблем агропромислового комплексу України» виступив заступник директора з наукової роботи Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України член-кореспондент НАН України Богдан Моргун.
У своїй доповіді він зосередився на тому, як сучасна біотехнологія рослин може допомогти Україні відповісти на виклики, що постали перед агропромисловим комплексом через війну, кліматичні зміни та глобальну продовольчу кризу. Він наголосив, що сьогодні питання продовольчої безпеки напряму пов’язане не лише з економікою, а й із національною стійкістю держави.
Доповідач зазначив, що після різкого падіння виробництва зернових у 2022 році український аграрний сектор поступово відновлюється, однак врожайність основних культур досі суттєво поступається середнім показникам країн ЄС. За його словами, одним із ключових шляхів подолання цього розриву є створення нових високопродуктивних і стійких сортів рослин, здатних витримувати посуху, хвороби та інші несприятливі фактори.
Богдан Моргун детально розповів про сучасні напрями рослинної біотехнології – культуру клітин і тканин in vitro, молекулярну селекцію, генетичну трансформацію та редагування геному за допомогою системи CRISPR/Cas9. Саме ці технології, за його словами, відкривають можливості для прискореного створення нових сортів сільськогосподарських культур із потрібними властивостями.
Окрему увагу він приділив роботам Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України та Селекційно-генетичним інститутом НААН України. У межах цієї співпраці було розроблено сучасні підходи до молекулярної селекції зернових культур і створено низку високоврожайних сортів озимої пшениці, зокрема Золотоколоса, Фаворитка, Смуглянка та Астарта. Ці сорти характеризуються врожайністю на рівні 12-14 тонн з гектара, стійкістю до хвороб і посухи та вже широко використовуються у виробництві.
Також у доповіді йшлося про розвиток генетичної інженерії рослин. Науковці створили трансгенні форми пшениці, кукурудзи та ріпаку зі стійкістю до гербіцидів і підвищеною адаптивністю до несприятливих умов. Богдан Моргун зауважив, що через замінування та тривале невикористання значної частини орних земель проблема забур’янення стає дедалі гострішою, а тому використання культур, стійких до гербіцидів, може мати важливе економічне значення для відновлення аграрного виробництва.
Доповідач підкреслив і важливість нового законодавства у сфері генетично-інженерної діяльності, яке після завершення воєнного стану відкриє нові можливості для практичного впровадження генетично модифікованих рослин, створених українськими вченими, та подальшої гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу.
Було відзначено, що результати досліджень українських науковців уже мають значне практичне впровадження: зареєстровано понад 40 сортів колосових культур, укладено сотні ліцензійних угод із насіннєвими компаніями, а результати досліджень опубліковано у понад 280 високорейтингових міжнародних наукових виданнях.
Учасники обговорення наголосили на стратегічному значенні сучасних рослинних біотехнологій для продовольчої безпеки та повоєнного відновлення України.
Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України академік НААН України Микола Патика відзначив важливість співпраці НАН України та НААН України у розвитку біотехнологій і селекції нових сортів зернових культур. Він наголосив на необхідності спільних наукових програм, розвитку полігонної бази для польових досліджень і законодавчого супроводу впровадження генетично модифікованих рослин. Окремо він звернув увагу на питання збереження генетичного різноманіття та створення сучасної системи захисту генетичних ресурсів України.
Завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік НАН України Віктор Швартау підкреслив, що сучасні біотехнології мають значення не лише для підвищення врожайності, а й для покращення якості харчових продуктів. Він звернув увагу на проблему дефіциту мікронутрієнтів у харчуванні та важливість створення сортів зернових із підвищеним вмістом корисних елементів і білка. За його словами, розвиток таких технологій формує основу для позиціонування України як виробника високоякісної та безпечної аграрної продукції.
Директор державної установи «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» доктор сільськогосподарських наук Давид Коновалов зосередився на практичному впровадженні результатів селекційної та біотехнологічної роботи. Він розповів про масштабне вирощування та поширення нових сортів пшениці української селекції, їхню стійкість до несприятливих погодних умов та високу якість зерна. Також він наголосив на важливості збереження безперервного науково-виробничого циклу в умовах війни та змін законодавства.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Радченко відзначив високий світовий рівень досліджень Інституту клітинної біології та генетичної інженерії та їхню роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави. Він наголосив на необхідності державної підтримки цього напряму, розвитку посухостійких сортів культур, створення загальнонаціонального геномного банку та посилення захисту земель науково-дослідних установ.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Сергій Афанасьєв акцентував увагу на нових можливостях, які відкриває гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС у сфері геномного редагування. Він пояснив, що технології CRISPR уже не розглядаються в Європі як класичні ГМО, що суттєво спрощує їх подальше використання та комерціалізацію. Також він звернув увагу на перспективність створення сортів пшениці з підвищеним вмістом білка та їхній значний економічний потенціал.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць наголосив на необхідності тіснішої інтеграції наукових розробок із економічними механізмами їхнього впровадження. За його словами, значна частина перспективних наукових розробок в Україні не доходить до практичного використання через відсутність належного економічного супроводу. У зв’язку з цим він запропонував посилити співпрацю між відділеннями НАН України для підготовки комплексних пропозицій щодо впровадження сучасних біотехнологій.
Директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії академік НАН України Микола Кучук звернув увагу на медичні та ветеринарні напрями досліджень Інституту. Він розповів про роботи зі створення рослин-продуцентів білків медичного призначення, зокрема білка екарину для швидкої зупинки кровотечі, а також бактеріоцинів проти сальмонели.
Далі із доповіддю «Земельне законодавство України в умовах сучасних екзистенційних викликів: основні проблеми розвитку» виступив завідувач відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України член-кореспондент НАПрН України Павло Кулинич.
Він зосередився на тому, як земельне законодавство України має реагувати на сучасні виклики – війну, кліматичні зміни, євроінтеграцію, деградацію ґрунтів і цифровізацію земельних відносин. Він наголосив, що земельна реформа загалом забезпечила перехід до ринкової моделі земельних відносин, однак водночас породила нові проблеми, які потребують законодавчого врегулювання.
Доповідач звернув увагу на проблему надмірної фрагментації сільськогосподарських земель після розпаювання колективних господарств та необхідність ухвалення закону про консолідацію земель. Окремо він наголосив на важливості збереження особливого охоронного статусу землі як основного національного багатства та недопущенні послаблення ролі земельного права у процесі реформування законодавства.
Значну частину виступу Павло Кулинич присвятив наслідкам російської агресії для земельних ресурсів України. За його словами, бойові дії спричинили новий тип проблем – мілітарну деградацію земель. У зв’язку з цим постає потреба у формуванні нового законодавства щодо відновлення ґрунтів, рекультивації територій та визначення подальшого використання земель, які зазнали значних пошкоджень унаслідок війни.
Окрему увагу доповідач приділив євроінтеграційним процесам і необхідності гармонізації українського земельного законодавства зі стандартами Європейського Союзу. Йшлося, зокрема, про адаптацію земельного ринку, удосконалення механізмів землекористування та впровадження європейських підходів до екологізації аграрного сектору.
Також Павло Кулинич наголосив на необхідності законодавчого реагування на кліматичні зміни та деградацію ґрунтів. Він підкреслив важливість розвитку вуглецевого землеробства, впровадження сучасних практик охорони земель, регулярного моніторингу стану ґрунтів і посилення відповідальності за їх виснаження.
Окремим напрямом, про який ішлося у доповіді, стала цифровізація земельних відносин. За словами доповідача, йдеться про створення сучасних цифрових сервісів для управління земельними ресурсами, переведення значної частини земельної документації в електронну форму та розвиток систем онлайн-моніторингу стану земель.
Під час обговорення доповіді учасники дискусії акцентували увагу на необхідності подальшого вдосконалення земельного законодавства України в умовах війни, євроінтеграції та повоєнного відновлення держави.
Перший заступник Голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України доктор юридичних наук Анатолій Мірошниченко підтримав основні положення доповіді та наголосив на важливості лібералізації земельного ринку й розвитку цифрових інструментів управління земельними ресурсами. Він звернув увагу на необхідність удосконалення роботи Державного земельного кадастру, зменшення надмірних регуляторних обмежень, а також розв’язання проблеми розриву між правовим режимом земельних ділянок і розташованої на них нерухомості. Окремо він порушив питання реформування механізмів безоплатної приватизації земель.
Завідувач кафедри землевпорядного проєктування Національного університету біоресурсів і природокористування України член-кореспондент НААН України Андрій Мартин відзначив, що доповідь Павла Кулинича виходить далеко за межі суто юридичного аналізу та фактично стосується стратегічних засад державності, продовольчої безпеки й повоєнного відновлення України. Він наголосив на необхідності переосмислення ролі земельного права, розвитку законодавства про консолідацію земель, посилення охорони ґрунтів і врахування європейських правових принципів у реформуванні земельних відносин. Також він застеріг від надмірного «розчинення» земельного права у цивільному законодавстві, підкресливши особливий статус землі як основного національного багатства.
Академік НАН України Валерій Геєць звернув увагу на необхідність розглядати земельну політику насамперед крізь призму економічних інтересів держави. Він підкреслив, що механізми вільного руху капіталів та ринку земель мають реалізовуватися з урахуванням стратегічних потреб розвитку країни та підтримки ефективного господарювання на землі.
Академік НАН України Володимир Радченко наголосив на важливості захисту особливо цінних земель, зокрема земель науково-дослідних установ, а також на необхідності залучення фахівців із аграрною освітою до управління великими земельними масивами. Він також підтримав продовження процесу приватизації земель для громадян України та підкреслив важливість державного захисту ґрунтів і сільськогосподарських територій.
Член-кореспондент НАН України Володимир Устименко звернув увагу на глобальні ризики для продовольчої безпеки, пов’язані зі зростанням міжнародної нестабільності, змінами на світових енергетичних ринках і можливим дефіцитом добрив. Він наголосив, що в таких умовах роль України як одного з ключових світових виробників продовольства лише зростатиме, а тому питання ефективного використання та захисту земельних ресурсів мають стратегічне значення.
На завершення Президія НАН України розглянула низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
