На сайті мережі Cultural Property Protection for All (Захист культурної спадщини для всіх – CA24119) європейської програми COST (European Cooperation in Sciense and Technology – Європейська співпраця в галузі науки та техніки) опубліковано коротку анотацію звіту експерта Міжнародного комітету з управління археологічно.ю спадщиною Міжнародної ради з охорони пам'яток і визначних місць (International Council on Monuments and Sites – ICOMOS) доктора Андріса Каіріша (Andris Kairišs) «Незаконні археологічні розкопки, оцінювання збитків і незаконна торгівля українськими культурними об’єктами: правові проблеми та проблеми відстеження» (Illegal Archaeological Excavations, Damage Assessment, and Illicit Trade in Ukrainian Cultural Objects by Dr Andris Kairiss), підготовленого за підсумками короткострокової наукової місії (STSM), що відбулася на базі Інституту археології НАН України (керівниця – старша наукова співробітниця відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України кандидатка історичних наук Евеліна Кравченко) у травні цього року в межах спільної грантової програми COST, повноправним членом якої Україна є від 2022 року.
«Археологічна спадщина України є вкрай вразливою, оскільки багато пам’яток розташовані у відкритих ландшафтах, сільськогосподарських зонах, прибережних районах, зонах забудови та на територіях, що постраждали від військових дій. З початку російської агресії у 2014 році, а особливо після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, археологічні пам’ятки, музеї, архіви та колекції зазнали руйнувань, пошкоджень, мародерства, несанкціонованого переміщення та незаконного обігу. Найсерйозніші ризики стосуються окупованих і прифронтових територій, до яких українська влада та дослідники мають обмежений доступ або не мають його взагалі. <…> Додаткові ризики створює окупація. Особливо гострим випадком є Крим: рухомі колекції та нерухома спадщина, зокрема стародавній Херсонес Таврійський та його хора, страждають від контрольованих окупантами втручань, ідеологічного використання спадщини, переміщення колекцій та зменшення українського нагляду», – відзначено в анотації звіту.
Автор документу торкається також проблем документування об’єктів культурної спадщини, оцінювання завданих бойовими діями й окупацією пошкоджень, правового захисту, а також нематеріальної шкоди, що впливає на ідентичність, національну пам’ять, історичну тяглість тощо.
Анотація містить також перелік нагальних рекомендацій, які стосуються:
• створення єдиного механізму швидкого зв’язку для закордонних правоохоронних, митних, поштових, музейних органів, аукціонів та органів реституції щодо затриманих або підозрілих українських археологічних об’єктів;
• екстреного експертного реагування задля швидкої ідентифікації вилучених предметів, що потенційно походять із тимчасово окупованих територій України;
• безплатного удоступнення наукових баз даних, археологічних публікацій, музейних записів і репозиторіїв зображень для українських правоохоронців, митників, прокурорів і вповноважених експертів;
• ухвалення докладного протоколу щодо фіксування затриманих предметів і поводження з ними;
• уточнення державної власності й хронологічних меж археологічних об’єктів;
• розмежування правопорушень проти археологічних пам’яток і археологічних артефактів;
• посилення поштового, митного й онлайн-контролю українських археологічних об’єктів;
• неприпустимості легітимізації археологічних об’єктів невідомого чи сумнівного походження;
• підготовки коротких практичних рекомендацій для військовослужбовців, груп розмінування, інженерів і підрозділів цивільно-військової співпраці щодо археологічних пам’яток і випадкових знахідок;
• пріоритетної цифровізації документів для ідентифікації та реституції об’єктів української культурної спадщини, а також матеріалів з окупованих або прифронтових територій.
Насамкінець доктор Андріс Каіріш окреслює своє бачення подальших стратегічних кроків, наголошуючи: «Археологічна експертиза має стати обов’язковим та операційним етапом у плануванні, будівництві, розвитку інфраструктури та післявоєнній відбудові».
Ознайомитися з повним текстом анотації
За інформацією Інституту археології НАН України