19 березня 2026 року керівництво Національної академії наук України завітало з робочим візитом до Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, в.о. головного вченого секретаря НАН України доктор філософських наук Олег Кубальський, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік Стелла Шехунова, учений секретар Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктор технічних наук Сергій Беспалов і учений секретар Відділення кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців ознайомилися з роботою лабораторій і поспілкувалися з науковими колективами.
Директор Інституту академік НАН України Володимир Осадчий розповів про результати роботи підрозділів – а їх тематика охоплює весь спектр актуальних екологічних і кліматичних викликів, з якими стикається Україна.
Небо і повітря: від прогнозу погоди до кліматичних проєкцій
Значна частина досліджень Інституту стосується атмосфери – і в короткостроковому, і в довгостроковому вимірі. Фахівці розробляють чисельні моделі хмарних систем і прогнозування опадів, впроваджують сучасні метеорологічні моделі, досліджують небезпечні явища. В основі оперативної роботи – власний суперкомп'ютерний комплекс, який дозволяє запускати складні мезомасштабні розрахунки та формувати прогнози в реальному часі.
Паралельно ведеться довгострокова кліматична робота: побудова проєкцій для України, дослідження циклогенезу і блокувальних процесів, аналіз причин зростання частоти екстремальних явищ. Результатом стали електронні атласи зміни клімату та системи підтримки управлінських рішень – інструменти для оцінювання кліматичних ризиків у різних секторах економіки.
Окремий напрям – моніторинг якості атмосферного повітря. Тут поєднуються супутникові й наземні спостереження, автоматизовані системи відстеження хімічного складу атмосфери та озонового шару. Розроблені моделі прогнозування якості повітря вже інтегровані в загальноєвропейську систему екологічного моніторингу.
Вода: від паводків до хімії річок
Не менш масштабним є водний напрям. Інститут розробляє методи прогнозування паводків і повеней, формує нормативну базу гідрологічних розрахунків і впроваджує басейнові інформаційно-прогностичні системи. Окремо досліджується, як зміна клімату трансформує водний режим і сезонний стік у межах основних річкових басейнів України – для цього створено веб-платформу «Climate & Water» на основі даних регіональних кліматичних моделей.
Якість поверхневих вод – ще один пріоритет. Тут накопичено багаторічні дані моніторингу, розроблено моделі трансформації хімічного складу водойм, а сучасна лабораторна база дозволяє виконувати складні аналітичні вимірювання та моделювати процеси забруднення. Паралельно ведеться робота з імплементації директив ЄС: розроблено методологію оцінки ризиків затоплення річкових басейнів, карти загроз для басейнів Дністра та Горині, запроваджено гідроморфологічний моніторинг і створено веб-систему оцінки якості вод за гідроморфологічними показниками.
Радіація: від Чорнобиля до міжнародних стандартів
Інститут є одним із провідних центрів радіоекологічних досліджень в Україні. Десятиліттями тут вивчають наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, моделюють міграцію радіонуклідів у природних екосистемах і розвивають національну систему радіаційного моніторингу. Високоточні спектрометричні системи лабораторії дозволяють визначати вміст природних і техногенних радіонуклідів у компонентах довкілля. Інститут співпрацює з МАГАТЕ та бере участь у міжнародних програмах контролю якості вимірювань.
Наука, що працює для держави
Учасники зустрічі відзначили, що дослідження Інституту мають чітку прикладну спрямованість – від оперативних прогнозів до регуляторних інструментів і євроінтеграційних процесів. Президент НАН України академік Анатолій Загородній підкреслив: поєднання потужної експериментальної бази із сучасними інформаційно-обчислювальними технологіями створює надійне підґрунтя для вирішення актуальних завдань у сфері гідрометеорології, екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату.
Наостанок обговорили плани розвитку Інституту – зокрема вдосконалення систем моніторингу, розвиток прогнозних технологій і посилення ролі науки у прийнятті рішень на державному рівні.
За інформацією Українського гідрометеорологічного інституту
Фото: Пресслужба НАН України
