Вона виросла серед математичних книг, але не одразу усвідомила свій аналітичний талант.
По закінченні університету вона зопалу вирішила порвати із математикою, але без задач витримала лише «місяць тиші».
Щоб залишитись у науці, їй довелося долати психологічний бар’єр – страх довести власну експертність вербально.
Материнство вона вважає своїм найбільшим досягненням, а родину – простором абсолютної радості.
«Для мене успіх – це далеко не кількість публікацій чи індекси цитування. Ці показники є лише зовнішніми атрибутами, які часто не відображають справжньої суті інтелектуального пошуку. Справжній успіх – це здатність залишатися допитливою та зберігати невгамовне бажання досліджувати, попри всі труднощі чи «глухі кути». Це внутрішній вогонь, який змушує шукати відповіді просто тому, що ти не можеш їх не шукати, – говорить докторка філософії в галузі математики Оксана Сатур, наукова співробітниця Інституту математики НАН України і заступниця голови Ради молодих вчених цього Інституту. – Найважливіша мета для мене – бути порядним вченим. У моєму житті є багато прикладів таких людей: наставників та колег, які поєднують високий інтелект із неймовірною професійною чесністю та людяністю. Вони не просто розв’язують задачі, вони створюють етику навколо себе. Якщо колись мене вважатимуть такою ж людиною і фахівцем, якими є вони, – це і буде моїм справжнім успіхом».
В інтерв’ю за проєктом «Її наукова історія» Інституту математики НАН України науковиця розповіла також про межі досліджень, джерела натхнення, стереотипи й інші виклики та багато іншого:
- «Кожен захоплений математик рано чи пізно стикається із прагненням довести те, що довести неможливо. На цьому рівні стать не має жодного значення. Головний виклик – це не соціальні стереотипи, а складність самої задачі. Формули не мають гендеру, вони мають лише істину або помилку».
- «Захистити PhD – це не лише отримати науковий ступінь. Це спосіб заявити світу про свою компетентність і взяти повну відповідальність за кожну свою ідею».
- «Якою б цікавою не була наука, задачі втомлюють або часто заходять у глухий кут. Це неминуча частина дослідницького процесу, коли формули перестають давати відповіді. Саме особисте життя є тим місцем, де я можу повністю відпочити від інтелектуального тиску. Це простір, де я скидаю роль дослідника, щоб просто бути собою. <…> Це простір абсолютної радості, яка залишається константою незалежно від того, наскільки успішно просуваються мої наукові розрахунки. Моя сім’я та домашні улюбленці – це точка опори, де я відновлюю свій внутрішній баланс. <…> Я не намагаюся бути ідеальною мамою чи ідеальним науковцем 24/7; я намагаюся бути достатньо доброю в кожній ролі, щоб система залишалася збалансованою. <…> Я не лише науковиця – я людина з багатьма ролями, і кожна з них дає мені сили. Всі ролі разом створюють мій баланс. Коли одна сфера виснажує, інша наповнює енергією. Саме це допомагає мені не просто ефективно працювати, а насолоджуватися кожним днем».
- «Найбільший міф – це існування так званого «чоловічого складу розуму». Аналітичні здібності, вміння бачити структуру в хаосі та будувати логічні зв’язки не мають біологічної статі. Формули, алгоритми та диференціальні рівняння абсолютно байдужі до того, хто їх розв’язує. Також варто відкинути стереотип, що жінка в науці – це обов’язково людина, яка пожертвувала особистим життям заради кар’єри. Наука не вимагає відмови від жіночності; вона вимагає лише інтелектуальної чесності».
- «Коли ми бачимо жінок, які успішно поєднують складні дослідження з вихованням дітей чи іншими хобі, ми нормалізуємо цей шлях для наступних поколінь. Це допомагає зруйнувати «ілюзію ідеальності», яка часто відлякує молодих дівчат. Наша присутність у науці збагачує професійне середовище іншими підходами до вирішення задач та комунікації. Бути видимою – означає показати, що наука – це не закритий клуб для обраних, а відкритий простір для кожного, хто має допитливість і сміливість шукати істину. Ми маємо бути видимими, щоб ті, хто йде за нами, бачили: цей шлях складний, але він неймовірно цікавий і цілком реальний».
Повний текст цієї глибокої і змістовної розмови читайте тут.