Вона знає, що завжди найважчий крок у дослідження – перший.
Зацікавленим наукою дівчатам вона радить просто рухатися вперед, попри страх.
Вона певна, що видимість науковиць потрібна, аби зруйнувати стереотип, що наука нібито не є жіночою справою.
Про свої радощі й труднощі проєктові «Її наукова історія» Інституту математики НАН України розповіла кандидатка фізико-математичних наук Ірина Чепурухіна, наукова співробітниця Інституту математики НАН України:
- «Сумнівів у тому, що математика – це «моє», у мене не було ніколи. Це любов. На все життя. Бувають сумніви лише стосовно того, чи наука – це «моє», але тільки в той час, коли не вдається розв’язати нову задачу».
- «Сьогодні значення має лише те, на скільки твої результати вагомі! Якщо результати круті, то вони однаково круті і в жінок, і в чоловіків».
- «Наукою не можна займатися якось на половину. Нею треба жити. У ті дні, коли приходить натхнення, решта життя на паузі».
Повний текст читайте тут.