6 жовтня 2026 року в Києві відбудеться міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «“Гойдайте ж кличний дзвін!”: Олена Теліга і визвольна боротьба українців упродовж ХХ–ХХІ століть», присвячена 120-ій річниці від дня народження української письменниці, громадської діячки, учасниці національно-визвольного руху Олени Теліги.
Організатори заходу – Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги.
Проблеми, що обговорюватимуться на конференції:
- життя, творча і громадська діяльність Олени Теліги; нове й нововідкрите в її героїчній біографії, її соратників і побратимів, сучасників і вчителів; особливості її творчого доробку в річищі сучасної історичної науки, культури, літературознавства;
- діяльність Культурної референтури ОУН під час Другої світової війни; історико-культурні обставини еміграційного літературного процесу 1920–1940-х років;
- відображення руху опору українців у художніх творах ХХ століття, а також написаних під час нинішньої російсько-української війни;
- національна ідентичність і українська література в контексті національно-визвольного руху ХХ століття;
- культурний національний спротив в екзистенційному вимірі українського мистецтва, зокрема в період нинішньої російсько-української війни.
До участі в конференції організатори запрошують літературознавців, істориків, культурологів, мистецтвознавців – науковців, викладачів, аспірантів.
Робочі мови: українська, англійська.
Формат: змішаний.
Для участі у конференції необхідно до 25 вересня 2026 року заповнити заявку й надіслати анотацію, ключові слова виступу на електронну пошту організаційного комітету: o.teliha2026@gmail.com
* * *
Олена Теліга – видатна постать українського національно-визвольного руху середини ХХ століття, талановита письменниця, котра з-поміж когорти митців «празької школи» виокремлюється особливо активною, діяльною, нарівні з Олегом Ольжичем, навіть «революційною» чи войовничою життєвою позицією. Вона постійно перебувала у вирі українського еміграційного життя в Подєбрадах, Празі, Варшаві, вповні відчуваючи і його звабу, і його загрозливі виклики. Вона «горіла змаганням за майбутнє» України. Проте її творча біографія й донині залишається дещо міфологізованою, потребує постійного уточнення, із опертям на архівні й раритетні джерела.
Для Олени Теліги реальність політична й мистецька, як і повсякдення звичайного життя жінки, дружини, перебували в одній площині, разом утілюючи мету і сенс екзистенційного буття людини, що стала в нашій історії «цілою епохою». Суверенна духовна незалежність кожного і всієї нації загалом, аристократизм духу, безкомпромісне відстоювання своєї української ідентичності, віра в перспективу розбудови незалежної Української держави – головні цінності, що їх сповідувала Олена Теліга. Недарма Дмитро Донцов назвав її «поеткою вогняних меж» – це вповні проявилось у поетичній творчості, публіцистиці, критичних відгуках, як і в активній життєвій діяльності, у взаєминах із побратимами, друзями, колегами, опонентами.
Та особливо виразно й знаково ці риси Олени Теліги проявилися на початку 1940-х років, коли вона в окупованому Києві згуртувала в основному молодих письменників у Спілку, яку й очолила, допомагаючи їм вижити; коли редагувала й спрямовувала літературний тижневик «Літаври», що було дуже небезпечно за нової окупації. Вона не залишила Київ, була арештована разом із чоловіком, однодумцями і розстріляна в лютому 1942 року. Проте лишила нам «вічну заграву пориву», котра завжди була важлива упродовж багаторічної боротьби українців за свою Незалежність і особливо актуалізувалася тепер – у вирішальний час нинішньої російсько-української війни.
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України