14 квітня 2026 року Інститут проблем реєстрації інформації НАН України відвідало керівництво Національної академії наук України на чолі з Президентом НАН України академіком НАН України Анатолієм Загороднім за участі першого віцепрезидента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академіка НАН України Вячеслава Богданова, академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України академіка НАН України Олександра Хіміча, ученого секретаря Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктора технічних наук Сергія Беспалова та ученого секретаря Відділення інформатики НАН України кандидата історичних наук Ольги Гороховатської.
Гостей зустріли заступники директора Інституту доктор технічних наук Олександр Додонов та член-кореспондент НАН України Андрій Крючин, учений секретар кандидат технічних наук Семен Шанойло, заступник директора із загальних питань Геннадій Лисиця.
Знайомство з установою розпочалося з короткого огляду, під час якого було окреслено роль і місце Інституту в структурі Національної академії наук України як одного з провідних центрів прикладних і фундаментальних досліджень.
У межах візиту керівництво Академії відвідало наукові та експериментальні підрозділи Інституту, ознайомилося з науковим обладнанням і тематикою наукових досліджень, що виконуються в установі, а також обговорило участь Інституту в наукових програмах НАН України, міжнародних і грантових проєктах, виконанні господарських договорів в інтересах держави.
Заступник директора Інституту Андрій Крючин виступив із доповіддю про сучасний стан установи, її структуру, кадровий потенціал, експериментальні можливості, пріоритетні напрями наукової діяльності та перспективи розвитку. Він наголосив, що установа бере участь у виконанні актуальних державних прикладних і фундаментальних програм, а також у міжнародних проєктах.
Під час виступу було окреслено ключові тематичні напрями досліджень, серед яких:
- технології та системи прямого лазерного запису дифракційних оптичних елементів високої роздільної здатності для перспективних оптоелектронних інформаційних систем;
- мікропризмові технології створення високоефективних і малогабаритних оптичних систем для керування складними об'єктами та процесами, динамічними системами й безпілотними робототехнічними комплексами;
- мікропризмові технології діагностики та безопераційного лікування косоокості, інформаційні технології екологічного моніторингу;
- створення комп’ютерних інформаційно-аналітичних систем, дослідження та розроблення методів захисту інформації в комп’ютерних системах і мережах, створення систем підтримки прийняття рішень;
- створення автоматизованих систем моніторингу множини рухомих об’єктів у реальному часі;
- створення систем відтворення інформації з раритетних носіїв.
Доповідач наголосив, що ці напрями розвиваються відповідно до сучасних наукових тенденцій та у тісній співпраці з провідними міжнародними дослідницькими центрами.
Окрему увагу приділено структурі Інституту. Гостей поінформували про роботу шести наукових відділів і лабораторії установи. Було також відзначено, що у 2024 році на базі Інституту створено Центр колективного користування науковим обладнанням «Дослідження і діагностика субмікронних і мікрорельєфних структур» (ЦККНО «ДДСМС»). Відзначено, що установа має потужний матеріально-технічний потенціал, зокрема інженерно-лабораторний і виробничий корпуси.
Член-кореспондент НАН України Андрій Крючин коротко зупинився на найвагоміших наукових результатах, здобутих упродовж останніх років, які вже мають практичне визнання. Зокрема, відзначено такі роботи:
- розроблення технології виготовлення модуляційних дисків енкодерів для систем керування рухомими об’єктами;
- створення нових оптичних дифузорів для сучасних систем керування та навігації;
- розроблення методу вібраційних досліджень під час пострілів артилерійського озброєння;
- створення методів синтезу траєкторій руху динамічних об’єктів для запобігання поліконфліктам їхнього зіткнення;
- створення нових оптичних дифузорів для сучасних систем керування та навігації;
- розроблення мультисенсорної системи завчасного виявлення та оповіщення про наявність БпЛА;
- розроблення моделюючого комплексу для створення автоматизованої системи управління силами та засобами ЗСУ, що інтегрує в єдиний інформаційно-функціональний контур органи управління стратегічного, оперативного і тактичного рівнів (МК АСУ СЗ ЗСУ);
- технологія збору та обробки інформації для підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності.
Окрему увагу Андрій Крючин звернув на реалізацію міжнародного тристороннього проєкту з оцифрування та відновлення аудіозаписів раритетних грамплатівок із фондів відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Проєкт здійснювався за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Німецько-українським товариством, зокрема Ukraine Art Aid Center. Результатом проєкту стало оцифрування та відновлення 500 раритетних грамплатівок. Ці матеріали готуються до вільного доступу в онлайн-форматі та будуть інтегровані в міжнародні музичні веб-ресурси, що значно розширить доступ до унікальних архівів.
Заступник директора Інституту, завідувач відділу цифрових моделювальних систем доктор технічних наук Олександр Додонов поінформував про можливості та завдання створеного в Інституті унікального моделювального комплексу для відпрацювання базових системних, конструкторських, програмних і технологічних рішень зі створення автоматизованих систем. Про перспективні розробки, виконані на цьому комплексі, розповів кандидат технічних наук Вадим Додонов.
Кандидат технічних наук Марина Кузнєцова доповіла про теоретичні засади, методи і технологію забезпечення живучості територіально розподілених комп’ютерних систем з єдиним інформаційним простором, що дає змогу системі адаптуватись до зміни умов функціонування та адекватно реагувати на небажані впливи. Своєю чергою кандидат технічних наук Олена Горбачик виклала підходи до створення функціонально стійких інформаційно-управляючих систем, а також доповіла про методику формування єдиного контуру управління як чинника забезпечення функціональної стійкості автоматизованої системи організаційного управління критичної інфраструктури в умовах дестабілізуючих впливів або виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій. Кандидат технічних наук В’ячеслав Сенченко навів результати з дослідження процесів виникнення та розповсюдження каскадних ефектів, запропоновану методологію сценарного моделювання, розроблену архітектуру платформи моделювання та симуляції сценаріїв взаємодії під час виникнення каскадного ефекту.
Завідувач лабораторії «Оптоелектронних технологій» кандидат фізико-математичних наук Дмитро Манько поінформував про роботу Центру колективного користування та застосування його новітнього обладнання як для виконання замовлень підприємств оборонного комплексу, так і для їхнього метрологічного супроводження. Молодий науковець Олександр Буток представив розроблений апаратно-програмний комплекс аналізу непрозорих дефектів на поверхні модуляційних дисків і технологію їхнього вилучення.
Гостям також було презентовано розробки відділу Систем оптичної реєстрації інформації, які представив заступник завідувача відділу Семен Шанойло. У сучасних оптоелектронних системах, що розробляються відділом, значну увагу спрямовано на створення та використання мікрорельєфних структур для перетворення оптичних зображень, формування світлових потоків із заданими оптичними та світлотехнічними характеристиками тощо. Розробки зазначених структур дають змогу розв’язувати низку завдань, зокрема створювати оптичні дифузори, спеціальні лінзи Френеля, застосування яких суттєво підвищує точність і надійність роботи систем керування рухомими об’єктами. Проінформовано про унікальну технологію безопераційного із використанням окулярів з мікропризмами Френеля лікування косоокості дітей і дорослих, у тому числі набутої внаслідок травм і контузій. Він відзначив також плідну кооперацію з лікарями-офтальмологами та велику кількість виготовлених окулярів і діагностичних наборів на замовлення лікарів і пацієнтів.
Результати комплексних досліджень відділів Систем оптичної реєстрації інформації та Оптичних носіїв інформації зі створення технології прямого лазерного запису перспективних типів дифракційних оптичних елементів представив кандидат технічних наук Ігор Косяк. Створена технологія безмаскової літографії дає змогу оперативно виготовляти складні структури зі субмікронною роздільною здатністю. Зокрема, моделювальні диски та енкодери дають змогу відмовитися від трудомістких технологічних процесів виготовлення фотошаблонів і контактної фотолітографії. Базові технічні рішення захищені патентами України.
Доктор технічних наук Анатолій Лапчук презентував головні розробки відділу Оптичних носіїв інформації, зокрема оригінальні технології створення високоякісних безспеклових систем лазерного освітлення. Інститут є світовим лідером у розробленні теоретичних основ і систем гомогенного лазерного освітлення.
Провідний науковий співробітник відділу Систем моніторингу динамічних об’єктів кандидат технічних наук Олександр Буточнов презентував результати спільних досліджень із ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля, виокремив розробки, що вже знайшли практичне застосування, а також окреслив перспективні напрями. Представлені результати використовувалися, зокрема, при виконанні Програми «Гром-2». Результатом досліджень відділу за останні роки є комплексний набір методик проектування архітектури систем моніторингу, методів обробки та аналізу різнорідної інформації, методик і технологій синтезу комплексної обстановки на основі єдиного інформаційного простору, методик підтримки живучості та оцінки ефективності функціонування систем моніторингу.
Науковці Інституту презентували також розробку медичного призначення – методи ранньої діагностики патологій за допомогою магнітних наночастинок, яку підтримав Національний фонд досліджень України.
Доктор технічних наук Віталій Циганок, який очолює відділ Інтелектуальних технологій підтримки прийняття рішень, продемонстрував створену науковцями веб-платформу «Консенсус-2» для колективного моделювання слабко структурованих складних систем, яка дає змогу колективам інженерів знань та експертів долучати власні та отримані з відкритих джерел засобами штучного інтелекту знання до формування моделі предметної галузі. Наразі під його керівництвом розробляються моделі безпекового середовища на різних рівнях. На основі таких моделей, за допомогою розробленої у відділі системи підтримки ухвалення рішень «Солон-3» реалізовані технології стратегічного планування та генерування сценаріїв розвитку проблемних ситуацій.
Підбиваючи підсумки візиту, керівництво Національної академії наук України відзначило, що Інститут проблем реєстрації інформації НАН України є одним з провідних центрів сучасних досліджень і розробок у галузі інформаційних технологій для потреб держави. Попри складні сучасні виклики, установа демонструє високий рівень наукових результатів, потужний кадровий потенціал, розвинену інфраструктуру та відкритість.
За інформацією Інституту проблем реєстрації інформації НАН України
Фото: пресслужба НАН України
