27–28 травня 2026 року в Інституті хімії поверхні (ІХП) ім. О.О. Чуйка НАН України у Києві відбулася щорічна Всеукраїнська конференція з міжнародною участю «Хімія, фізика та технологія поверхні», присвячена 40-річчю з дня заснування Інституту.
Організаторами конференції виступили Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, Наукова рада з проблеми «Хімія і технологія модифікування поверхні», Міжгалузевий науково-технічний комплекс «Хімія поверхні» НАН України.
Робота конференції тривала за такими основними напрямами: теорія хімічної будови та реакційна здатність поверхні твердих тіл; фізико-хімія поверхневих та міжфазних явищ; хімія, фізика та технологія наноматеріалів; медико-біологічні та біохімічні аспекти вивчення наноматеріалів.
Конференція пройшла в змішаному режимі: онлайн та офлайн, для участі в яких представники 10 країн (України, Великобританії, Грузії, Іспанії, Італії, Литви, Молдови, Польщі, США, Узбекистану) заявили 246 доповідей. Українські та закордонні науковці також представили дослідження, що виконувались у співавторстві з колегами Великобританії, Іспанії, Італії, Китаю, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Словаччини, США, Узбекистану, Франції, Швейцарії, Швеції.
Учасниками конференції стали дослідники з 37-ми наукових установ НАН України, з 2-ох національних галузевих академій наук, викладачі та студенти з 31-го закладу вищої освіти і коледжів України та 37-ми іноземних університетів, а також працівники компаній ТОВ «Енамін» (Київ), ТОВ «Фармак» (Київ), ТОВ «Нанотехцентр» (Київ), Міжнародний дослідницький центр передових функціональних матеріалів (Київ), Наноструктуровані матеріали та технології (МЦП NANO, Київ), ТОВ «ЕКОРЕСОРС» (Баранівка), ТОВ «Наноматеріали та нанотехнології» (Київ).
Конференцію відкрив директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України член-кореспондент Володимир Туров. Він привітав учасників, побажав їм плідної роботи, а також акцентував на 40-ій річниці із дня заснування Інституту. Доповідач розповів про історію створення установи та представив її сучасну структуру. Він наголосив, що академік О.О. Чуйко є засновником відомої далеко за межами України української наукової школи хімії, фізики та технології поверхні високодисперсних оксидів, а також фундатором самого Інституту. Наприкінці присутні переглянули фільм-спогад, у якому були представлені яскраві фрагменти 40-річної історії Інституту.
Загалом на семи секційних засіданнях було заслухано 34 усні доповіді: 15 — у режимі онлайн та 19 — офлайн.
Наукова програма конференції розпочалася з виступу заступника директора з наукової роботи, завідувача відділу наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН члена-кореспондента НАН України Петра Горбика (секція № 1, головуючий — член-кореспондент Володимир Туров). У своїй доповіді він зазначив, що Інститут брав активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської техногенної катастрофи – загалом до цих робіт долучилися 28 співробітників. Доповідач розповів про розробки установи у цьому напрямі. Він також повідомив, що представники Інституту взяли участь у конференції «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років». У своїй доповіді він торкнувся аспектів створення широкого кола нових поліфункціональних наноструктурованих матеріалів подвійного призначення, зокрема для спеціального технічного, медичного та технологічного застосування в умовах воєнного стану.
У цій секції також була представлена доповідь завідувача відділу аморфних і структурно-впорядкованих оксидів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН професора Володимира Гунька. Виступ був присвячений вивченню закономірностей поведінки пірогенних оксидів металів і металоїдів, а також їхньої комплексної взаємодії з білками та рухливими бактеріями Proteus mirabilis у різних середовищах.
На секції №2 (головуюча — завідувач відділу фотоніки поверхні Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН доктор хімічних наук, старший дослідник Оксана Ліннік) з презентаціями наукових досліджень виступили: завідувач відділу фізики і технології фотоелектронних та магніточутливих матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України доктор фізико-математичних наук Арсеній Євтушенко (доповідь «Вплив термічного відпалу на структурні та фотокаталітичні властивості магнетронно-напилених плівок Cu-Al-O»); старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат технічних наук Ліна Сартинська (доповідь «Електрохімічна поведінка нанокомпозитів BN-Me (Ti, Cr, Al, Zr), синтезованих під дією концентрованого світла, із пригніченим впливом поверхні»); аспірантка Інституту хімії факультету хімії та наук про Землю Вільнюського університету Діана Вісторська (доповідь «Нові дані про високоентропійні гранати на основі ітрій-алюмінієвого гранату (YAG)»); аспірантка Інституту хімії функціональних матеріалів Державної наукової установи «Інститут монокристалів» НАН України Алвард Тімоніна (доповідь «Плавальні композити перліт/TiO₂/Ag як ефективні фотокаталізатори для видалення поліциклічних ароматичних вуглеводнів із води»); а також аспірантка Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України Анастасія Крамар (доповідь «Структурні особливості, фотоелектрохімічні та фотокаталітичні властивості плівок титанату заліза (Fe2TiO5), модифікованих цинком»).
На секції №3 під головуванням старшого наукового співробітника лабораторії «Центр колективного користування науковими приладами «Мас-спектроскопія та рідинна хроматографія»» відділу біомедичних проблем поверхні Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидата хімічних наук Павла Куземи було заслухано та обговорено доповіді науковців щодо створення та застосування наноматеріалів у медицині. Результати своїх досліджень представили: доктор філософії з фармацевтичних наук підрозділу тканинної інженерії та регенеративної медицини Медичного університету в м. Люблін (Польща) Владислав Вівчаренко (доповідь «Біоматеріал на основі полісахаридів, оброблений плазмою, як потенційний носій активних форм кисню та азоту»); доцент кафедри біохімії та медичної хімії Дніпровського державного медичного університету кандидат хімічних наук Вероніка Полтавець (доповідь «Високоточна електрохімічна мікрофлюїдна платформа на основі наноструктурованого MnO₂ для чутливого визначення кількісного вмісту перекису водню в біологічних рідинах»); доцент підрозділу тканинної інженерії та регенеративної медицини Медичного університету в м. Люблін (Польща) доктор філософії зі спеціальності фармація Пауліна Казімєрчак (доповідь «Біфункціональний імплантат на основі комплексу цеоліт-хітозан-бісфосфонат для лікування остеопоротичних переломів»); аспірант Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України Євген Діхтярук (доповідь «Біомедичні аспекти нанокомпозитів на основі макропористих кріогелів хітозан/ПВС»); аспірант Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Олександр Малюк (доповідь «Кінетичні закономірності дії калікс[4]арену С-956 на Са²⁺,Mg²⁺-АТФазну активність саркоплазматичного ретикулуму та скоротливу активність аорти»); а також аспірантка підрозділу тканинної інженерії та регенеративної медицини Медичного університету в м. Люблін (Польща) Марта Тшасковська (доповідь «Ендемічний прополіс як функціональний компонент ранових пов’язок: цільовий скринінг вибіркової протимеланомної дії»).
На секції №4 (голова — заступник директора Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук, старший дослідник Андрій Дацюк) було продовжено обговорення досягнень науковців у межах медичної тематики конференції.
Першою у цій секції виступила кандидат біологічних наук Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Аліна Литвиненко, яка ознайомила присутніх із впливом наночастинок золота на клітини фолікулярного оточення ооцитів. Наступним подівлився своїми результатами аспірант Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України Дмитро Куницький із повідомленням про полімерні мембрани на основі полісахаридів та наночастинок срібла. Жвавий інтерес викликав виступ студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Єви Комащенко, присвячений синтезу, характеристиці та оцінці антибактеріальних властивостей нових біомедичних композитів.
Тематику практичного застосування розробок продовжили представники Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України: кандидат хімічних наук Ірина Сіора окреслила аналіз та перспективи розвитку ринку ентеросорбентів в Україні, а доктор філософії з хімії (PhD, Польща) Вікторія Паєнтко представила доповідь «Механохімічний синтез органо-мінеральних композитів: адсорбційні, електрокінетичні властивості та біотестування».
Роботу секції №5, головою якої була старший науковий співробітник відділу аморфних та структурно-впорядкованих оксидів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Ольга Казакова, присвятили теоретичним і експериментальним досягненням у вивченні нанооб’єктів.
Із доповіддю про внесок екситонів у процеси переносу енергії всередині нанотрубок виступив завідувач відділу фізики та хімії наносистем Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України доктор фізико-математичних наук Олександр Семчук.
Результати досліджень щодо сильного оптичного поглинання в атомоподібних наносистемах представив його колега і співобітник цього ж відділу доктор фізико-математичних наук Сергій Покутній.
Значну увагу аудиторії привернули виступи молодих науковців. Аспірант Київського академічного університету та спіробітник Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Михайло Варварін ознайомив присутніх із першопринципним дослідженням еволюції електронної структури та зниження роботи виходу в двошаровому графені, інтеркальованому лужними металами (роботу виконано спільно з Цюрихським університетом). Його колега, аспірант Віталій Лебедь, детально зупинився на питаннях синтезу та дослідження розупорядкованих плівок на основі графену, інтеркальованих рубідієм (Rb) та цезієм (Cs). Аспірантка Київського академічного університету Олександра Суханевич представила результати моделювання фемтосекундної лазерної абляції у сплаві Ti-6Al-4V від локального нагрівання до параметрів шорсткості поверхні.
Заключною у цій секції стала доповідь аспіранта Київського академічного університету та спіробітника Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України Романа Суханевича, який детально розкрив проблематику взаємодії електромагнітних хвиль із метаматеріалами на основі політетрафторетилену (ПТФЕ) та вуглецевих нанотрубок, зокрема роль геометрії та багатостінної структури останніх (дослідження проведено у колаборації з Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України та Інститутом дослідження твердого тіла і матеріалознавства імені Лейбніца в Дрездені).
Робота секції №6 під головуванням завідувача лабораторії оксидних нанокомпозитів відділу композиційних матеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидата хімічних наук Миколи Борисенка була присвячена теоретичним та експериментальним досягненням в галузі каталізу. Із доповідями виступили: наукові спіпробітники Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України відділу гетерогенного каталізу та хімічної кінетики кандидат хімічних наук Олексій Жох (доповідь «Макрокінетичний підхід до дискримінації кінетичних моделей у гетерогенному каталізі») та відділу пористих речовин і матеріалів кандидат хімічних наук Михайло Курмач (доповідь «Каталітичні властивості ієрархічних цеолітів Sn-BEA у процесі одержання метиллактату з глюкози»); аспірант Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України Олексій Зінченко з (доповідь «Розробка процесу отримання лактиду шляхом конденсації алкіллактатів під зниженим тиском»); а також аспірант Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України Микита Лупан (доповідь «Морфологія та контроль прооксидантної поведінки в наночастинках оксиду церію, індукований легуванням»).
Роботу секції №7 під керівництвом старшого наукового співробітника відділу наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидата хімічних наук, старшого дослідника Надії Роїк було зосереджено на аналізі адсорбційних процесів та сорбційних властивостей новітніх матеріалів.
Тематику ліганд-наночастинкових взаємодій за допомогою спектрофотометричного аналізу у своєму виступі розкрив старший науковий співробітник відділу біологічної фізики Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України (Харків) кандидат фізико-математичних наук Євген Духопельніков. Представник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, аспірант Станіслав Сергійчук, присвятив свій виступ розробці SERS-підкладок на основі реакції срібного дзеркала для детектування органічних молекул низьких концентрацій. Проблематику очищення водних розчинів від іонів Ce(IV) та Eu(III) за допомогою сорбентів, модифікованих фосфорильованими тетрагідроксикаліксаренами, детально окреслив аспірант Інституту хімії функціональних матеріалів ДНУ «Інститут монокристалів» Володимир Сіроус. Питання синтезу, мікроструктури та мікрохвильових властивостей Cu-заміщених Ni–Zn феритів висвітлив у своїй доповіді аспірант Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Владислав Кухар. Аспірант Ужгородського національного університету Анатолій Запорожець поділився результатами дослідження змін поверхні силікатів під синергетичним впливом хімічних агентів та іонізуючого випромінювання. Також старший науковий співробітник вiддiлу теорiї конденсованого стану речовини Інституту монокристалів НАН України кандидат фізико-математичних наук Роман Бродський представив доповідь на тему «Ефекти кінцевої кількості розчину в сорбційних процесах».
Всього під час конференції було виголошено 34 усних доповідей і обговорено понад 120 стендових презентацій.
Найкращі доповіді науковців було відзначено й нагороджено дипломами. Від імені Наукового комітету конференції відзнаку вручали голова комітету член-кореспондент Володимир Туров і вчений секретар конференції, завідувач лабораторії «Центр колективного користування науковими приладами «Мас-спектроскопія та рідинна хроматографія»» відділу біомедичних проблем поверхні Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України кандидат хімічних наук Ірина Лагута.
За усні доповіді їх отримали: аспірант Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України Євген Діхтярук, аспірант Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Владислав Кухар та студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Єва Комащенко.
Нагороди за стендові доповіді отримали старші наукові співробітники Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України кандидати хімічних наук Сергій Кулєшов та Юлія Шлапа, а також студент фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Заєць.
Статті за матеріалами поданих доповідей після рецензування буде опубліковано в журналі «Хімія, фізика та технологія поверхні» або збірнику «Поверхня».
Всі матеріали конференції, включаючи виступи доповідачів та стендові презентації, доступні на сайті ІХП ім. О.О. Чуйка НАН України за посиланням.
За інформацією ІХП ім. О.О. Чуйка НАН України
