20 квітня 2026 року в Українсько-Данському молодіжному домі відбувся «День молодіжної науки та інновацій» – подія, що об’єднала школярів, студентів, молодих і провідних учених, інноваторів та представників бізнесу навколо спільної мети: перетворення наукових ідей на практичні рішення.
Захід організували Центр інновацій Київського академічного університету, Рада молодих учених НАН України та Інжинірингова школа Noosphere.
Учасники мали можливість долучитися до реальних проєктів, отримати оцінку від бізнесу, знайти команди для стартапів і визначити перспективи комерціалізації своїх розробок.
Директор Київського академічного університету академік Олександр Кордюк у своєму виступі звернув увагу на проблему «долини смерті» між наукою та бізнесом – розриву, який ускладнює впровадження результатів досліджень. За його словами, подолання цього бар’єра можливе через активну взаємодію між науковцями та підприємницьким середовищем, а подібні заходи створюють для цього необхідні умови.
Заступниця директора університету, керівниця проєкту Academ.City Олександра Антонюк підкреслила важливість міждисциплінарного діалогу: учасники отримали можливість не лише презентувати власні дослідження, а й знайти партнерів для співпраці та створення стартапів.
Голова Рада молодих учених НАН України Олександр Ковальчук наголосив, що саме комунікація між різними галузями відкриває нові можливості для застосування результатів фундаментальних досліджень.
Під час заходу молоді дослідники представили низку розробок із прикладним потенціалом.
Відновлення інфраструктури.
Євген Куров (Приазовський державний технічний університет) запропонував технологію польового ремонту труб великого діаметру, яка дозволяє відновлювати пошкоджені мережі без їх повної заміни. Рішення базується на керуванні термічними циклами зварювання для підвищення стійкості швів до ударних навантажень.
Окремо було представлено прототип мобільної системи INFERNO (Роман Когутанич, Еліна Толочина), здатної нейтралізувати безпілотники за допомогою високопотужного мікрохвильового випромінювання.
Біомедичні рішення.
Альона Мазій презентувала біоадгезивну плівку на основі гідроксиетилцелюлози з прополісом, яка може використовуватися як компактна альтернатива антисептикам. Лабораторні дослідження підтвердили її здатність пригнічувати ріст мікроорганізмів і руйнувати біоплівки.
Енергетика та переробка.
Олександр Потапенко (Міжвідомче відділення електрохімічної енергетики НАН України) запропонував підхід до переробки літій-іонних батарей, що дозволяє отримувати катодні матеріали з покращеними характеристиками. Технологія передбачає часткову заміну заліза манганом і може бути реалізована на наявних виробничих потужностях.
Космічні технології.
Віра Філатова (Інститут металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України) представила результати участі української команди у міжнародному хакатоні ActInSpace 2026, де вона увійшла до п’ятірки найкращих у світі. Розробка стосується смарт-антен для наносупутників на основі високоентропійних сплавів із пам’яттю форми, що забезпечують надійніше розгортання конструкцій у космосі.
Довкілля та прогнозування ризиків.
Віктор Нікоряк (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України) представив платформу GeoHydroAI для аналізу водних ресурсів і прогнозування зон затоплення. Використання алгоритмів машинного навчання дозволило підвищити точність розрахунків на 50-70%. Проєкт реалізується за підтримки німецьких партнерів і має на меті створення відкритого національного інструменту оцінки ризиків.
Крім того, було презентовано розробки у сфері синтезу біоактивних речовин, супутникових технологій, моделювання виробничих процесів, альтернативної енергетики та штучного інтелекту.
За результатами заходу команди з найперспективнішими ідеями отримали можливість продовжити роботу з експертами та науковцями. Зокрема, для команд передбачено комплексну підтримку: навчання з інноваційного менеджменту та бізнес-моделювання, менторський супровід від фахівців Центру інновацій КАУ та науковців НАН України, допомогу у підготовці пітч-презентацій і відеоматеріалів, консультації щодо міжнародних грантових можливостей, а також стипендіальну підтримку від Інжинірингової школи Noosphere і фінансові заохочення.
Захід засвідчив високий потенціал молодих дослідників і водночас актуальність створення майданчиків, де наука, бізнес і суспільство можуть працювати разом над практичними рішеннями для країни.
За інформацією Київського академічного університету
