19 серпня 2026 року на черговій, 84-ій, сесії Дніпровської міської ради міський голова Дніпра Борис Філатов вручив членові Президії Національної академії наук України академікові НАН України Анатолієві Булату посвідчення Почесного громадянина міста Дніпра. Дніпровська міська рада присвоїла науковцеві Академії це звання за його вагомий внесок у розвиток науки, гірничої галузі та наукового потенціалу Дніпра.
На церемонії нагородження академік НАН України Анатолій Булат подякував Дніпровській міській раді за високу довіру і честь бути обраним Почесним громадянином його рідного міста – міста Дніпра – й виступив із промовою.
«Я не знаю, яким критеріям або вимогам має відповідати звичайний мешканець міста, щоби заслужити право бути його Почесним громадянином. Проте вважаю, що одним із найважливіших критеріїв є такий: він повинен працювати так, щоби результати його роботи мали не тільки тактичний, а й – бажано – стратегічний позитивний вплив на розвиток міста і держави», – підкреслив він і розповів присутнім про деякі результати своєї роботи, які позитивно вплинули на економічну незалежність і безпеку Української держави загалом і міста Дніпра зокрема.
Академік НАН України Анатолій Булат зазначив, що більш як 20 років керував роботою Відділення механіки НАН України, до складу якого входять понад 30 академіків і членів-кореспондентів НАН України. Вони є широко відомими у нашій країні й за її межами фахівцями з різних наукових шкіл і напрямів механіки, керівниками наукових установ і університетів, потужних науково-промислових об’єднань, які чимало зробили для нашої країни.
За ці понад 20 років, як розповів Анатолій Федорович, членами Національної академії наук України за Відділенням механіки НАН України (зараз воно називається Відділенням механіки і машинознавства НАН України) було обрано багато видатних учених, які зробили безцінний внесок у наукову скарбницю держави і щороку представляли свої результати на Загальних зборах Відділення. Серед таких фахівців – колишній президент Конструкторського бюро «Антонов» (нині – Акціонерне товариство «Антонов») академік НАН України Дмитро Сергійович Ківа (1942–2024) (обраний за спеціальністю «літакобудування»), генеральний конструктор Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» академік НАН України Олександр Вікторович Дегтярев (1951–2020) (фахівець із космічних систем і апаратів), генеральний директор – генеральний конструктор Державного підприємства «Державне київське конструкторське бюро «Луч»» академік НАН України Олег Петрович Коростельов (спеціальність – прикладна механіка), перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Леонідович Богданов (працює у галузі механіки деформівного твердого тіла), директор Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України у 2003–2024 роках академік НАН України Олег Вікторович Пилипенко (1961–2024) (обраний за спеціальністю «механіка ракетно-космічних систем»), генеральний директор Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка» член-кореспондент НАН України Ігор Федорович Кравченко (фахівець із прикладної механіки).
За словами академіка НАН України Анатолія Булата, щоби зміна поколінь і посилення ролі науки у Дніпрі та Придніпровському регіоні були безболісними, у Відділенні механіки НАН України обирали членами Академії також молодших талановитих науковців. Так членами-кореспондентами НАН України стали ректор Українського державного університету науки і технологій Костянтин Михайлович Сухий (обраний за спеціальністю «хімія функціональних речовин і матеріалів»), ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Сергій Іванович Оковитий (фахівець із комп’ютерного моделювання) та ректор Криворізького національного університету Микола Іванович Ступнік (обраний за спеціальністю «геотехнічна механіка»). Уперше за всю історію Відділення механіки НАН України членом-кореспондентом НАН України було обрано молоду жінку – Катерину Василівну Бабій (за спеціальністю «геотехнічна механіка»), яка цьогоріч очолила Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України.
«Нам вдалось об’єднати зусилля науковців різних наукових шкіл і міст Дніпра, Києва, Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Львова для вирішення питань найвищої категорії складності, – наголосив академік НАН України Анатолій Булат. – Досить сказати, що над виконанням генеральних угод між Національною академією наук України і Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», а також між НАН України і Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка» працює понад 20 наукових установ Академії. Деякі найважливіші успішні результати висвітлювались у медіа. І величезний внесок у цей успіх зробили дніпряни – генеральний директор Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» Дмитро Вікторович Грищак і генеральний директор Державного підприємства «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»» Сергій Миколайович Войт».
«Місто Дніпро має могутній науково-технічний потенціал, який яскраво розкрив і продемонстрував свої можливості у розв’язанні найактуальніших проблем обороноздатності нашої країни, – підсумував академік НАН України Анатолій Булат. – Більш як 20 років я працював разом із усіма цими видатними особистостями. Продовжую працювати і зараз – як член Президії Національної академії наук України. На мій погляд, ця співпраця та її результати мала і має не тільки тактичний, а й стратегічний позитивний вплив на розвиток і нашого міста, і нашої держави. Дякую за увагу і бажаю всім Перемоги. Слава Україні!».
* * *
Довідково
Анатолій Федорович Булат – видатний український науковець у галузі гірничої механіки, доктор технічних наук (1989 рік), професор (1994 рік), член-кореспондент НАН України (1995 рік), академік НАН України (2000 рік), член Президії НАН України (від 2001 року й дотепер), директор Інституту геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН Україні (у 1992–2026 роках), академік-секретар Відділення механіки НАН України (у 2001–2025 роках), Голова Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України (від 2008 року й дотепер), голова Міжвідомчої наукової ради «Наукові основи розробки вугільних родовищ України», заступник голови Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, голова Наглядової ради Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Кавалер ордену князя Ярослава Мудрого V ступеня (2018 рік) і ордену «За заслуги» III ступеня (2006 рік), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996 рік) і премії НАН України ім. О.М. Динника (1992 рік), Заслужений діяч науки і техніки України (1997 рік), повний кавалер знаків «Шахтарська слава» (I–III ступенів) і «Шахтарська доблесть» (I–III ступенів).
Анатолій Федорович народився 17 грудня 1947 року в Дніпропетровську (від 2016 – місто Дніпро). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині це Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»). Від 1965 року й досі працює в Інституті геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України. Пройшов шлях від лаборанта до директора цієї академічної наукової установи.
Академік НАН України Анатолій Булат заснував відому наукову школу з розв’язання паливно-енергетичних проблем на основі нетрадиційних технологій видобування і переробки енергетичного палива. У галузі геомеханіки та механіки руйнування з’ясував не відому раніше закономірність руйнування вкрай напружених порід за умови малоенергоємних впливів. Запропонував докорінно новий концептуальний підхід – залучати високу напруженість і газонасиченість масиву до корисної роботи під час гірничих робіт на великих глибинах.
Під його керівництвом розроблено й реалізовано галузеву програму широкомасштабного впровадження опорно-анкерного кріплення на українських шахтах, що забезпечило безпечний та високонавантажений видобуток вугілля.
Академік Анатолій Булат очолював Програму НАН України з видобування й утилізації шахтного метану. Вперше у світовій практиці обґрунтував і реалізував науково-технічну концепцію підземної дегазації з розподілом у часі та просторі процесів видобутку вугілля й газу, що дало змогу подолати «газовий бар’єр».
Запропонував концепцію диверсифікації нерентабельних шахт шляхом створення малопотужних теплоенергетичних комплексів безпосередньо у місцях видобутку.
Науковий доробок ученого перевищує 700 праць, серед них – понад 20 монографій і більш як 200 винаходів. Під науковим керівництвом Анатолія Федоровича Булата підготовлено понад 10 докторів і 10 кандидатів наук.
Сьогодні академік НАН України Анатолій Булат очолює Придніпровський науковий центр НАН України і МОН України, що координує напрями підтримки обороноздатності й енергетичної стійкості Придніпровського регіону. Науковець забезпечує координацію виконання положень генеральних угод про співпрацю Національної академії наук України з флагманами української аерокосмічної галузі — Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля», Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка» й Акціонерним товариством «Мотор Січ», — спрямовуючи дослідження у сфері технічної механіки, матеріалознавства й числового моделювання на потреби оборонно-промислового комплексу. За його ініціативи наукові пропозиції щодо енергетичної безпеки інтегровано до регіональних стратегічних концепцій. Це забезпечує стале функціонування гірничо-металургійних комбінатів із видобутку уранових і титано-цирконієвих руд в умовах воєнного стану. Особливу увагу академік НАН України Анатолій Булат приділяє опрацюванню перспектив створення малих модульних реакторів для зміцнення енергонезалежності підприємств стратегічних галузей економіки регіону та держави.
За інформацією Інституту геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
Фото: Дніпровська міська рада
й Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
