10–12 червня 2026 року Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відзначив своє 75-річчя. З нагоди ювілею відбулося кілька наукових і урочистих заходів, під час яких науковці вшанували пам’ять академіка Івана Крип’якевича, одного із фундаторів та директорів Інституту, чиє ім’я він носить, а також академіка НАН України Ярослава Ісаєвича – багатолітнього керівника установи.
Урочисту академію з нагоди ювілею відкрив директор Інституту член-кореспондент НАН України Ігор Соляр, який окреслив основні віхи діяльності установи та перспективи її розвитку в сучасних умовах, наголосивши, що історія Інституту – це 75 років праці задля збереження, осмислення та популяризації української історії, культури й національної пам’яті.
Із вітальними словами виступили віцеспікер Верховної Ради України Олена Кондратюк, міський голова Львова Андрій Садовий, голова комісії Львівської обласної ради з питань культури Святослав Шеремета, Голова Наукового товариства імені Шевченка академік НАН України Роман Кушнір, директор Західного наукового центру Олег Зинюк. До привітань долучилися президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, в.о. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій. Свою підтримку та прихильність Інститутові засвідчили ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка, академік НАН України Роман Гладишевський, директор Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника Василь Ферштей, професор кафедри історії культури, допоміжних наук та архівістики Ягеллонського університету Томаш Пудлоцкі, а також колеги з наукових установ НАН України та закладів вищої освіти.
Приємною частиною свята стало відзначення співробітників Інституту грамотами, подяками та цінними подарунками за багаторічну наукову діяльність, вагомий внесок у розвиток українознавства та збереження національної історико-культурної спадщини від Національної академії наук України, Львівської обласної ради, Львівської міської ради, Західного наукового центру та Наукового товариства ім. Шевченка.
Завершив урочисту академію натхненний виступ ансамблю «Черемош» Львівського національного університету ім. Івана Франка.
До ювілею Інституту опубліковано колективну монографію «Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – 75» (відповідальний редактор Ігор Соляр; упорядники: Наталія Галевич, Оксана Рак. Видання репрезентує історію установи від 1951 року та історії наукових підрозділів, а також містить наукові біографії та бібліографії працівників за 2011–2025 роки, висвітлює діяльність аспірантури, спеціалізованої ради, ради молодих учених, видавничу справу та ін. Окрасою книги стали численні архівні світлини, значна частина яких опублікована вперше.
Наступним заходом з нагоди ювілейної дати Інституту стала Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба», що відбулася 11 червня 2026 року.
Пленарне засідання було присвячене багатогранній діяльності Івана Крип’якевича як ученого, організатора науки й педагога. Учасники розглянули його роль у Науковому товаристві ім. Шевченка (Андрій Фелонюк), взаємини з Ярославом Ісаєвичем (Роман Голик), внесок у розвиток історичної науки та діяльність в Українському таємному університеті (Леонід Зашкільняк), залучення галицької молоді до історичної науки на прикладі Івана Крип’якевича і його товариського середовища (Наталія Мисак). Під час секційних засідань було висвітлено різні аспекти наукової спадщини академіка: проблематику військової історії у його працях, просвітницьку діяльність, участь у формуванні академічної гуманітаристики у Львові, родинне й інтелектуальне середовище вченого, а також представлено нові архівні матеріали та дослідження, присвячені його життю і творчості.
12 червня 2026 року відбулися ХІІІ Наукові читання ім. академіка Ярослава Ісаєвича, присвячені осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи історичної та філологічної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.
Директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко у доповіді «Відродження львівської академічної лінгвістики в повоєнні десятиліття: кроки проти течії» порушив питання становлення українського мовознавства в умовах радянської дійсності, окреслив роль львівських учених у збереженні та розвитку національних наукових традицій. Під час пленарного засідання учасники звернулися до постатей Іларіона Свєнціцького (Юрій Осінчук, Ольга Сорока), Лукії Гумецької (Ганна Войтів), Лідії Коць-Григорчук (Наталія Багнюк, Оксана Костів), Ярослави Закревської (Тетяна Ястремська) та Ярослава Ісаєвича як ученого, організатора науки та наставника молодих дослідників (Остап Середа, Роман Голик), наголошуючи на їхньому внеску в розвиток українського мовознавства, діалектології, славістики та історичної науки.
Секційні засідання охопили широке коло проблем української історії, медієвістики, українсько-польських відносин, історичної лексикології, діалектології та фольклористики. Значний блок доповідей стосувався наукової спадщини Ярослава Ісаєвича та різних аспектів його дослідницької й організаційної діяльності. Представлені виступи продемонстрували міждисциплінарний характер сучасних гуманітарних студій та важливість подальшого вивчення історико-культурної спадщини України.
Учасники читань наголосили на вагомому значенні наукового доробку українських істориків і мовознавців для розвитку сучасної гуманітаристики та відзначили необхідність розширення міждисциплінарної співпраці.
За результатами роботи конференції учасники відзначили вагоме значення наукової спадщини українських мовознавців та істориків для розвитку сучасної гуманітаристики, наголосили на необхідності подальшого дослідження історико-культурної спадщини України та розширення міждисциплінарної наукової співпраці.
75 років Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України – це насамперед історія людей, які своєю щоденною працею формують українську гуманітарну науку, зберігають національну пам’ять і роблять український голос видимим у світі.
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
