6 травня 2026 року на промисловому майданчику Чорнобильської атомної електростанції відбулося виїзне засідання Президії Національної академії наук України та Президії Національної академії медичних наук України, присвячене 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи, сучасним викликам у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також перспективам розвитку Чорнобильської зони відчуження.
Зібрання відкрив Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній.
«Минуло сорок років від дня аварії, яка докорінно змінила підходи до розвитку атомної енергетики, сформувала нову культуру ядерної безпеки і стала суворим уроком для всього світу. Водночас Чорнобиль – це символ мужності, професіоналізму і самопожертви тих, хто ціною власного життя і здоров’я зупинив розвиток катастрофи, – підкреслив академік НАН України Анатолій Загородній. – В умовах російської збройної агресії питання ядерної безпеки набувають особливого значення і виходять на рівень глобальних викликів. Саме тому роль науки, її експертного потенціалу та відповідальності сьогодні є як ніколи важливою».
Як нагадав очільник НАН України, Академія від перших днів після аварії перебувала в центрі подолання її наслідків. Науковці оцінювали радіаційний стан, розробляли технічні рішення, створювали системи контролю і захисту, а сьогодні установи НАН України забезпечують наукове супроводження стану об’єкта «Укриття», функціонування Нового безпечного конфайнменту і процесів зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. За словами Анатолія Загороднього, подолання соціально-економічних, гуманітарних, екологічних, технічних наслідків Чорнобильської катастрофи, забезпечення ядерної та радіаційної безпеки і розвитку атомної енергетики можливе лише за умови консолідованих зусиль науки, виробництва та держави.
Наприкінці своєї доповіді Президент НАН України вручив почесні грамоти Президії НАН України і ЦК профспілки працівників НАН України працівникам Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», які брали участь у ліквідації наслідків аварії. «Сьогодні для нас велика честь висловити вам щиру вдячність і глибоку повагу. Саме завдяки вашій мужності, самопожертві та високому професіоналізму вдалося зупинити розвиток катастрофи та захистити мільйони людей від ще більш тяжких наслідків. Ви виконали свій обов’язок у надзвичайно складних і небезпечних умовах, часто ризикуючи власним життям і здоров’ям. Ваш подвиг назавжди залишиться прикладом відповідальності, сили духу та служіння суспільству. Низький вам уклін і щира подяка. Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, добробуту та миру», – такими словами очільник Академії звернувся до ліквідаторів найбільшої техногенної катастрофи на планеті.
Далі присутні заслухали дві основні доповіді.
Із теми «Національна академія медичних наук України в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи: досвід, уроки, висновки, настанови на майбутнє» виступив Президент Національної академії медичних наук України академік НАН та НАМН України Василь Лазоришинець.
Доповідь «Чорнобиль: 40 років поспіль. Від Катастрофи до Відродження, від Страху до Фактів. Історичний огляд та бачення майбутнього» виголосив директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський.
Під час обговорення учасники засідання приділили особливу увагу ролі науки у забезпеченні ядерної та радіаційної безпеки, впровадженню сучасних технологій і формуванню нових підходів до використання потенціалу зони відчуження. Та наголосили, що накопичений у Чорнобильській зоні науково-технічний досвід має стати основою для розвитку сучасних атомних технологій і посилення енергетичної безпеки держави.
На засіданні виступили:
- тимчасовий виконувач обов’язків Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Фещенко;
- тимчасовий виконувач обов’язків Голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк;
- Голова Українського ядерного товариства Володимир Холоша;
- Генеральний директор Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Сергій Тараканов;
- перший заступник генерального директора Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України член-кореспондент НАМН України Віктор Сушко;
- заступник директора Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Віктор Краснов;
- Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України, народний депутат України, академік НАН України Олександр Копиленко.
Спікери торкнулися таких питань, як досвід подолання наслідків аварії, сучасний стан Чорнобильської АЕС, проблеми зняття її з експлуатації, поводження з радіоактивними матеріалами, довгострокові медичні наслідки аварії для населення.
Потому директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський вручив представникам Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України та працівникам Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» пам’ятну медаль, приурочену до 40-х роковин Чорнобильської аварії.
У межах засідання також було підписано:
- Генеральну угоду про науково-технічну співпрацю між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» та Національною академією наук України;
- спільне Рішення НАН України та Державного агентства України з управління зоною відчуження України щодо покладення на Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України виконання функцій організації (наукового керівника) із убезпечення експлуатації комплексу Нового безпечного конфайнменту та об’єкта «Укриття», перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації;
- Угоду про науково-технічне співробітництво між Національною академією медичних наук України та Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС».
За підсумками засідання учасники ухвалили спільне рішення щодо необхідності подальшої консолідації зусиль наукових установ, державних органів та підприємств ядерно-енергетичного комплексу у питаннях розвитку Чорнобильської зони відчуження, підвищення рівня ядерної та радіаційної безпеки, а також науково-технічного супроводження робіт на майданчику ЧАЕС.
«Сьогоднішнє засідання засвідчило, що аварія на Чорнобильській АЕС залишається не лише трагічною історичною подією, а й потужним чинником формування сучасної державної політики у сфері ядерної та радіаційної безпеки», – відзначив у своєму заключному слові Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній. На його думку, підписані в межах зібрання важливі документи створюють підґрунтя для розвитку системної взаємодії науки, державних органів та енергетичної галузі. «Водночас ми маємо забезпечити подальше поглиблення співпраці як на національному, так і на міжнародному рівні. Чорнобильська тематика давно вийшла за межі внутрішньої проблематики і є складником глобального порядку денного у сфері ядерної безпеки. У цьому контексті важливим є розвиток співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії, Європейською Комісією, провідними науковими центрами світу, а також активна участь українських установ у міжнародних дослідницьких програмах і проєктах. Україна має унікальний досвід подолання наслідків ядерної катастрофи, і цей досвід потрібно інтегрувати у міжнародну систему забезпечення ядерної безпеки. В умовах російської збройної агресії ці питання набувають особливої ваги і потребують консолідованої позиції міжнародної спільноти. Ми маємо послідовно доносити до світу неприйнятність використання ядерних об’єктів як інструменту тиску і загрози», – наголосив очільник НАН України, подякував усім доповідачам і учасникам засідання за ґрунтовні виступи та конструктивні пропозиції й запевнив, що Національна академія наук України і Національна академія медичних наук України надалі виконуватимуть наукове супроводження розвитку ядерно-енергетичного комплексу України, сприятимуть підвищенню його безпеки й інтеграції у світовий науковий простір.
Того ж дня керівництво Національної академії наук України на чолі з Президентом Академії академіком НАН України Анатолієм Загороднім, першим віцепрезидентом Академії академіком НАН України Вячеславом Богдановим і академіком-секретарем Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України академіком НАН України Андрієм Русановим відвідали Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України у Чорнобилі.
За інформацією Відділення енергетики і енергетичних технологій НАН України
і Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України
Фото: Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
й Олексій Дорофеєв
