Про стан української науки в умовах повномасштабної війни, ключові виклики для науковців, зміну дослідницьких пріоритетів та роль міжнародної підтримки розповіли радник президента Польської академії наук (ПАН) професор Єжи Душинський і директор Представництва ПАН у Києві Матеуш Бялас. Інтерв'ю опубліковане на платформі Academia.
Польська академія наук долучилася до підтримки українських учених уже в перші дні після 24 лютого 2022 року. Було оперативно змінено бюджетні підходи, відкрито можливість для працевлаштування дослідників, які опинилися в Польщі, а згодом – розгорнуто довгострокову програму підтримки. За участю міжнародних партнерів вдалося залучити близько 6 млн доларів: ці кошти спрямовано на створення дослідницьких груп під керівництвом українських науковців – як у Польщі, так і в Україні.
Попри війну, українська наука не зупинилася. Дослідження тривають навіть в екстремальних умовах: із перебоями електропостачання, без належного опалення, з обмеженим доступом до ресурсів. Температура в лабораторіях взимку нерідко опускається до 4-7 градусів. Однак робота не припиняється.
Про це, зокрема, свідчать особисті враження професора Єжи Душинського, який від початку повномасштабного вторгнення здійснив 13 візитів до України. Під час цих поїздок він зустрічався не лише з керівництвом наукових установ, а й спілкувався з дослідниками безпосередньо на місцях.
Директор Представництва ПАН у Києві Матеуш Бялас, який координує цю співпрацю на місці, також наголошує: попри скорочення фінансування та значні кадрові втрати – близько 20% науковців залишили країну – українська наука продовжує працювати. Це і є той «героїзм повсякденної праці».
Змінилися й дослідницькі пріоритети. Найстійкішими залишаються напрями, пов'язані з оборонними технологіями та розробками подвійного призначення. Водночас одним із ключових напрямів міжнародної співпраці стало вивчення посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – проблеми, яка в умовах війни набуває масштабного суспільного значення.
Попри всі труднощі, українська наука зберігає потенціал для розвитку. Уже відбувається оцінювання ефективності наукових установ і визначення пріоритетів – як основа для майбутніх реформ. Ключовою умовою цього розвитку, на думку співрозмовників, є інтеграція до європейського дослідницького простору поряд із внутрішніми трансформаціями системи.
«Без науки й освіти не буде сучасної України», – наголошують усі, з ким спілкувалися представники ПАН під час своїх візитів.