Як зміняться українські поля через 25 років: прогноз науковців НАН України

24.08.2026

Зміни клімату, дефіцит води, хвороби рослин і поширення стійких до гербіцидів бур’янів поступово змінюватимуть структуру рослинництва в Україні. Поряд із традиційними культурами дедалі більшого значення можуть набувати тритикале, спельта, сорго, просо, нут і сочевиця, а селекція пшениці вже орієнтується на сорти, здатні краще витримувати посуху та різкі зміни погоди.

Про те, яким може бути аграрний кошик України через 25 років, виданню «Телеграф» розповіли завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік НАН України Віктор Швартау та старший науковий співробітник Інституту член-кореспондент НАН України Руслан Якимчук.

Один із ключових напрямів селекції пшениці – створення сортів із глибшою та більш розгалуженою кореневою системою, здатною використовувати малодоступну воду з ґрунту. Нові сорти мають також краще переносити суховії й температурні коливання, ефективніше використовувати воду та азот і бути стійкішими до хвороб. Серед сортів, які вже мають такі властивості, науковці називають Джамалу, Січеславу, Родославу, Смуглянку, Подолянку, Богдану та інші.

Для посушливих регіонів перспективним є тритикале – гібрид пшениці та жита. Створений в Інституті сорт на Одещині дав урожайність 80 ц/га, а в експериментальних умовах нові сорти можуть давати до 125 ц/га. Ще один перспективний напрям – спельта та зернові з кольоровим зерном. В Інституті, зокрема, працюють із синім, чорним і фіолетовим зерном, яке може бути цікавим для виробництва круп і макаронних виробів із більшою доданою вартістю.

На півдні, де дефіцит води стає дедалі відчутнішим, більшого значення можуть набувати сорго, просо, нут і сочевиця. Водночас науковці наголошують: майбутнє рослинництва залежить не лише від кліматичних змін. Серед серйозних викликів – мікотоксини, недостатньо ефективне використання азотних добрив і поширення резистентних бур’янів.

Тому адаптація сільського господарства потребуватиме не просто нових культур і сортів, а й точнішого землеробства, ефективніших систем живлення та технологій, які дадуть змогу отримувати стабільні врожаї за меншого використання ресурсів.

Докладніше – в інтерв’ю.

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: