Як досліджувати природу, коли територія заповідника окупована, а доступ до неї втрачено? Про це розповіла директорка Луганського природного заповідника НАН України Лариса Боровик в інтерв’ю виданню «Східний варіант».
Після початку повномасштабного вторгнення заповідник був релокований, а його співробітники змушені працювати поза межами Луганської області. Водночас наукова робота не зупинилася: дослідники продовжують аналізувати раніше зібрані матеріали та дані польових спостережень.
Зокрема, на основі довоєнних досліджень описуються природні комплекси Станично-Луганського відділення заповідника, що дозволяє зберігати наукову інформацію про унікальні екосистеми регіону навіть за відсутності фізичного доступу до територій.
В інтерв’ю Лариса Боровик також звертає увагу на те, що частина територій заповідника нині перебуває під окупацією, і достовірна інформація про стан екосистем обмежена. Водночас є підстави говорити про значні втрати: пожежі, неконтрольоване використання природних ресурсів, руйнування природних середовищ.
Окремий виклик – збереження наукових напрацювань і баз даних, які формувалися десятиліттями. Саме вони сьогодні стають основою для подальших досліджень і дозволяють фіксувати зміни, спричинені війною.
За словами дослідниці, вже зараз важливо думати про майбутнє відновлення територій. Йдеться не лише про повернення до довоєнного стану, а про комплексну оцінку змін і розроблення підходів до відновлення екосистем, які зазнали впливу бойових дій.