Російський обстріл, що стався в ніч на 2 липня 2026 року, завдав значних руйнувань Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України – одній з найстаріших і найавторитетніших наукових установ у галузі біохімії. Про історію Інституту, його сучасні дослідження та наслідки атаки розповідає журнал «Куншт» у великому репортажі «Удар по живому. Що сталося з ураженим дронами Інститутом біохімії».
Заснований понад століття тому академіком Олександром Палладіним, Інститут сформував одну з провідних біохімічних наукових шкіл. Саме тут було створено препарат «Вікасол», розроблено швидкі тест-системи для діагностики дифтерії та туберкульозу, українські тести на COVID-19, а також накопичено значний досвід у дослідженнях механізмів згортання крові, імунної відповіді, молекулярної біології та біохімії білків.
Сьогодні науковці Інституту працюють над низкою перспективних напрямів фундаментальних досліджень. Зокрема, вони вивчають механізми адресної доставки протипухлинних препаратів до пухлинних клітин, використовуючи білки-носії, що дають змогу підвищити вибірковість дії потенційних лікарських засобів. Інший напрям стосується регуляції активності білка HB-EGF, який бере участь у процесах росту клітин і може бути перспективною мішенню для майбутніх протипухлинних терапій. Дослідники також вивчають механізми регуляції запалення через перепрограмування макрофагів, що може мати значення для лікування нейродегенеративних і хронічних запальних захворювань. Усі ці роботи нині перебувають на доклінічному етапі й спрямовані на вивчення фундаментальних молекулярних механізмів.
Після початку повномасштабної війни колектив Інституту продовжив дослідження попри кадрові труднощі, блекаути та проблеми із забезпеченням лабораторій. Проте російський удар 2 липня суттєво пошкодив корпус із лабораторіями, знищив покрівлю, частину дослідницького обладнання та інфраструктури установи.
Серед втрат – сучасні наукові прилади, зокрема проточний цитометр, системи ПЛР у реальному часі, спектрофотометри, обладнання для очищення й аналізу білків, ультразвуковий дезінтегратор, серверне обладнання, комп'ютери та лабораторні меблі. За попередніми оцінками, лише вартість пошкодженого обладнання становить десятки мільйонів гривень.
Особливо болючою втратою стали біологічні колекції – унікальні клітинні лінії, антитіла, білки та інші наукові зразки, створення яких вимагало багаторічної роботи. Частину матеріалів можна буде відновити, однак окремі унікальні розробки можуть бути втрачені безповоротно.
Попри руйнування, колектив Інституту вже розпочав відновлення роботи.
Докладніше – у матеріалі журналу «Куншт».
Ілюстрації: Анастасія Телікова