Після завершення війни Україна не зіткнеться з різким зростанням народжуваності, а демографічні виклики потребуватимуть довгострокової державної політики, спрямованої на повернення громадян, підтримку сімей, розвиток економіки та підвищення продуктивності праці. Про це розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Гладун в інтерв'ю YouTube-каналу «Комерсант Український».
За оцінками науковця, нині на підконтрольній Україні території проживає близько 27-28 млн осіб. Водночас визначити кількість населення на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо. Через війну Державна служба статистики не оприлюднює демографічні показники, тому дослідники використовують дані Міністерства юстиції щодо народжень і смертей, інформацію Державної прикордонної служби, міжнародних організацій та результати вибіркових досліджень.
Олександр Гладун нагадав, що єдиний Всеукраїнський перепис населення в незалежній Україні відбувся у 2001 році. Проводити новий під час війни недоцільно, адже міграційні процеси залишаються нестабільними. На його думку, перепис варто організовувати через один-два роки після завершення бойових дій.
Окрему увагу в інтерв'ю приділено міграції. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за межами України нині перебувають близько 5,8 млн українців (без урахування Росії). Водночас, за інформацією Державної прикордонної служби України, від'ємне сальдо перетину західного кордону від початку повномасштабної війни становить близько 3,3 млн осіб. Демограф наголосив, що головною передумовою повернення людей залишається безпека, а чим довше триває війна, тим меншою буде частка тих, хто повернеться додому.
За словами науковця, після завершення війни не варто очікувати бебі-буму. Можливе лише незначне компенсаційне зростання народжуваності, однак воно не змінить загальної тенденції. В Україні дедалі більше поширюється модель сім'ї з однією дитиною, що пов'язано з економічними чинниками, високою вартістю житла, недостатнім розвитком соціальної інфраструктури та загальносвітовими демографічними процесами.
Олександр Гладун також пояснив, що населення України старіє насамперед через скорочення кількості народжених дітей і молоді, а не внаслідок істотного збільшення тривалості життя. За його словами, саме це створює додаткове навантаження на солідарну пенсійну систему, яка вже багато років потребує значних дотацій із державного бюджету.
У розмові також ішлося про можливі підходи до подолання демографічної кризи. Зокрема, Олександр Гладун пояснив, чому, на його думку, масове постійне залучення іноземних трудових мігрантів не може бути основним інструментом розв'язання цих проблем. Натомість він наголосив на необхідності ефективніше використовувати внутрішній трудовий потенціал країни, скорочувати масштаби тіньової зайнятості, підвищувати продуктивність праці та розвивати виробництва з високою доданою вартістю. За його словами, іноземних працівників доцільно залучати передусім на тимчасовій контрактній основі для виконання конкретних завдань, пов'язаних із відбудовою країни.
Під час розмови також порушувалися питання впливу війни на тривалість життя населення, демографічні наслідки мобілізації молоді, перспективи повернення українців із-за кордону та можливість відновлення чисельності населення до довоєнного рівня. На думку Олександра Гладуна, повернення України до показника у 42 млн жителів найближчим часом є нереалістичним. Вирішення демографічних проблем потребує комплексної державної стратегії та взаємодії влади, бізнесу і суспільства.