Україна вже втратила значну частину людського й освітнього потенціалу через війну та вимушену міграцію, а демографічні наслідки цих процесів відчуватимуться ще багато років. Про чисельність населення, перспективи повернення українців та демографічні виклики повоєнного відновлення розповіла директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю телеканалу «Ми – Україна».
За її оцінкою, нині на підконтрольній Україні території проживає близько 29 млн людей. Точнішу демографічну картину можна буде отримати лише після перепису населення, який доцільно провести приблизно через два роки після завершення війни.
Серед українців, які перебувають за кордоном, майже третина – діти й підлітки до 18 років, ще близько третини – молоді жінки. Понад 70% жінок віком від 25 років, які виїхали з України, мають вищу освіту. Тому вимушена міграція означає для країни також значні втрати освітнього та професійного потенціалу.
Масового повернення українців одразу після завершення війни Елла Лібанова не прогнозує. Вирішальними будуть безпека, житло та робочі місця. Водночас після скасування обмежень воєнного стану близько пів мільйона чоловіків можуть, навпаки, виїхати до своїх родин за кордон.
Скорочення чисельності населення, за словами науковиці, уникнути не вдасться через низьку народжуваність, старіння населення та міграцію. Тому Україні доведеться не лише створювати умови для повернення своїх громадян, а й залучати іноземних працівників. Для цього Елла Лібанова пропонує орієнтуватися на канадську бальну систему, яка враховує знання мови, професію, кваліфікацію та готовність працювати у певному регіоні.
Водночас масштабне повоєнне відновлення та швидке економічне зростання можуть стимулювати повернення кваліфікованих українців і залучити молодих фахівців з інших країн.
Окремої політики потребуватимуть прикордонні території, де без спеціальних фінансових, податкових і страхових механізмів існує ризик появи знелюднених «сірих зон». Складним завданням стане й демографічна реінтеграція деокупованих територій, зокрема через тривалу окупацію та вплив російської пропаганди.