Чисельність населення України, воєнна міграція, перспективи повернення українців, післявоєнний ринок праці та демографічні виклики стали темами інтерв'ю директорки Інституту демографії та досліджень якості життя імені М.В. Птухи НАН України академіка НАН України Елли Лібанової для каналу «Комерсант Український».
За оцінками Інституту, нині на підконтрольній Україні території проживає близько 29 мільйонів людей. Це приблизно на мільйон менше, ніж рік тому. Через відсутність перепису населення після 2001 року такі оцінки ґрунтуються на спеціально розробленій методиці, яка поєднує аналіз даних трьох найбільших мобільних операторів із інформацією державних реєстрів, зокрема Пенсійного фонду, податкової служби та освітніх баз даних. Водночас оцінити чисельність населення на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо через відсутність достовірної інформації.
Елла Лібанова наголосила, що провести повноцінний перепис населення під час війни неможливо. За її словами, реалістично повернутися до цього питання можна не раніше ніж через два роки після завершення бойових дій, коли люди визначаться з місцем постійного проживання, а життєва ситуація стабілізується.
За словами науковиці, за кордоном нині перебуває близько п'яти мільйонів українських воєнних мігрантів. Головною умовою їхнього повернення вона називає безпеку. Не менш важливими залишаються можливість знайти роботу, наявність житла, сімейні зв'язки та збереження контактів з Україною.
На думку директорки Інституту, після завершення воєнного стану додатковим викликом може стати виїзд до своїх родин за кордон від 500 до 600 тисяч українських чоловіків. Це створить додатковий тиск на ринок праці та посилить демографічні проблеми.
Водночас Елла Лібанова вважає, що після війни Україна не зможе обійтися без залучення іноземної робочої сили. При цьому державна політика має бути спрямована на інтеграцію мігрантів, запобігання формуванню ізольованих спільнот, створення умов для вивчення української мови, культури та історії, а також на залучення висококваліфікованих фахівців.
Науковиця назвала міфом поширені очікування щодо післявоєнного «бебі-буму». За її словами, сучасні сім'ї приймають рішення про народження дітей значно відповідальніше, оцінюючи рівень доходів, житлові умови та можливості забезпечити дітям належну освіту й розвиток.
Серед довгострокових викликів директорка Інституту також назвала старіння населення та дефіцит робочої сили. Одним із шляхів розв'язання проблеми вона вважає подолання ейджизму на ринку праці та активніше залучення до роботи людей старшого віку, які мають відповідний досвід, здоров'я та бажання працювати.
Щодо післявоєнного розвитку регіонів, на думку Елли Лібанової, Україна відновлюватиметься нерівномірно. Прикордонні області й надалі відчуватимуть вплив безпекових ризиків, південні регіони стикнуться зі складними екологічними наслідками війни, тоді як великі міста та економічні центри залишатимуться основними осередками тяжіння для внутрішньої та зовнішньої міграції.
Попри складні демографічні тенденції, науковиця позитивно оцінює довгострокові перспективи країни. На її переконання, через 10-15 років Україна має всі передумови стати державою з високою якістю життя, економіка якої значною мірою спиратиметься на високотехнологічне виробництво. Саме тому, підкреслила Елла Лібанова, ключовим ресурсом майбутнього стане не стільки чисельність населення, скільки його освіченість, професійна підготовка та здатність створювати інновації.
Повністю інтерв'ю можна переглянути на YouTube-каналі «Комерсант Український».