Війна суттєво поглибила демографічні проблеми України, однак частина спричинених нею втрат не є незворотною. Після завершення війни можна очікувати певного зростання народжуваності та повернення частини українців з-за кордону, проте демографічне відновлення країни потребуватиме тривалого часу.
Про демографічні наслідки війни, перспективи відновлення населення, повернення українців з-за кордону та зміни на ринку праці розповіла директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік Елла Лібанова в інтерв’ю виданню «Телеграф».
За словами науковиці, скорочення населення України розпочалося ще у 1990-х роках, коли смертність почала стабільно перевищувати народжуваність. Після 2014 року до цієї тенденції додалися наслідки війни, а після початку повномасштабного російського вторгнення мільйони українців виїхали за кордон або опинилися на тимчасово окупованих територіях. Війна також спричинила додаткове зниження народжуваності та зростання смертності.
Елла Лібанова звернула увагу й на зміну вікової структури населення: значну частину тих, хто виїхав за кордон, становлять діти й підлітки, що посилює демографічне старіння України.
Говорячи про повоєнні перспективи, науковиця зазначила, що бебі-буму, подібного до того, який спостерігався після Другої світової війни, очікувати не варто. Водночас за сприятливих умов – економічного зростання, наявності роботи та відновлення житла – сумарний коефіцієнт народжуваності, за її оцінкою, може зрости до 1,5-1,6 дитини на одну жінку.
Окремо йшлося про повернення українців з-за кордону. На думку Елли Лібанової, нині можливості держави безпосередньо впливати на рішення людей про повернення обмежені. Тому важливо підтримувати їхній зв’язок з Україною та відчуття того, що вони потрібні своїй країні – це може вплинути на рішення про повернення у майбутньому.
Науковиця також наголосила на важливості збереження молодого покоління для повоєнного відновлення країни, адже втрати серед молоді матимуть довгострокові наслідки для вікової структури населення та майбутньої народжуваності.
Серед інших тем – ситуація на ринку праці. За спостереженнями Елли Лібанової, роботодавці активніше залучають людей старших вікових груп, а жінки опановують професії, які раніше традиційно вважалися «чоловічими». Водночас значного припливу трудових мігрантів з інших країн наразі не спостерігається, а точно оцінити їхню кількість складно через нестачу надійних даних.
Демографічну «ціну» війни Елла Лібанова оцінює приблизно у 10 мільйонів людей. Ця оцінка враховує зовнішню міграцію, окупацію територій, додаткове зниження народжуваності та зростання смертності. Водночас частина цих втрат, наголошує науковиця, не є незворотною.
Повне інтерв’ю – на сайті видання «Телеграф».