Народилася 1 лютого 1935 р. в м. Київ. У 1950 р. закінчила київську школу № 44 із золотою медаллю і поступила на хімічний факультет Київського державного університету. З 1957 р. працювала в ІЗНХ на посадах старшого лаборанта, хіміка-дослідника, інженера-дослідника, молодшого, старшого та провідного наукового співробітника відділу електрохімії розплавлених солей, а з 1986 по 1999 р. – заввідділом високотемпературного електрохімічного синтезу. З 1964 р. - кандидат хімічних наук, з 1986 року - доктор хімічних наук. Автор 120 друкованих праць, в тому числі 2 монографій, 1 брошури, 16 авторських свідоцтв. У 1982 р за розробку і впровадження способу алюмінування нагороджена дипломом Київського відділення Менделєєвського хімічного товариства, а в 1986 р присуджений знак "Винахідник СРСР".
Вивчала електрохімічну поведінку і адсорбційні процеси в іонних розплавах, досліджувала іонні сольові системи, що містять органічні речовини, розробила теоретичні підходи до дослідження подвійного шару в розплавах адсорбції органічних речовин і до визначення впливу органічних поверхнево-активних речовин на кінетику електродних процесів в розплавах. Розробила принципи створення електролітів для нанесення гальванічних і хімічних покриттів із заданими властивостями.