Завідувач відділу проблем перспективного розвитку ПЕК Інституту економіки промисловості НАН України доктор економічних наук Данило Череватський та заступник директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН України доктор технічних наук Ігор Вольчин у своїй статті спробували означити навіщо українцям енергетика на рідкому повітрі.
Учені зазначають: «Рідке повітря не екзотика, французька фірма Air Liquide S.A. веде свій бізнес з 1902 року і поширила його на 80 країн світу, металургійний комбінат середньої потужності використовує близько 3 тис. тонн рідкого повітря на добу, рідкий азот — продукт розділення повітря — широко застосовується у процесах зберігання й пакування харчових продуктів, навіть атмосфера цих виробництв класифікується як Modified Atmosphere Packaging, тобто модифікована. Електростанція у повному наборі — це повітрозріджувальна установка, що переробляє атмосферне повітря на рідину світло-сірого кольору температурою -196ОС, стандартні кріогенні термоси конструкції Дьюара (наприклад, місткістю 10 тонн), в яких ця рідина тижнями може перебувати при атмосферному тиску, і регазифікатор-турбіна-генератор як кінцевий каскад. Нагріте рідке повітря при поверненні в газовий стан розширюється в 700 разів, що дає йому змогу обертати з'єднану з електрогенератором турбіну. На електростанції компанії SSE, де основна кількість електроенергії виробляється при спалюванні деревних відходів, агентом регазифікації повітря виступила відпрацьована пара температурою 110–1150С, що забезпечило ККД системи близько 70% — на рівні гідроакумулюючої електростанції».
Вчені наголошують: «Зараз в Україні війна, стріляють, уже час прозріти. Ризик блекауту українці намагаються зменшити генераторами на бензині, а могли б налаштувати модульні енергетичні сховища на рідкому повітрі — безшумно, ніяких викидів шкідливих речовин в атмосферу, переведення установки зі стану зберігання енергії в робочий режим триває лічені хвилини. Повітря всюдисуще, належить усім, і його не треба видобувати, як вугілля, нафту або природний газ, з надр земних. Можна навіть скористатися так званою віртуальною трубою — рідке повітря (азот) вам доставлять «додому» автомобільними цистернами, експлуатація сховища зі стандартної ємності й турбогенератора, які можна взяти в оренду, обійдеться громадам дешевше за дизельну установку. (...) Рідке повітря дає змогу створити синергетичний комплекс із електрогенератора на двигуні внутрішнього згоряння та високоефективної пневмо-акумулятивної електростанції. Рідкий кисень — одна із складових рідкого повітря — в установках газифікації біомаси та відходів (навіть із високим вмістом вологи) як агент дає змогу отримати синтез-газ калорійністю до 10 МДж/м3, тобто паливо для генератора, а теплова енергія, що є побічним продуктом газифікації, — інтенсифікувати фазовий перехід рідкого азоту, який є другою складовою рідкого повітря, в газовий стан перед подачею в турбіну і тим суттєво збільшити ефективність пневмо-акумулятивної електростанції. (...) Стиль Military для таких електростанцій не назавжди… Бо «якщо є в ці дні Святий Грааль, то це сховища електроенергії», зауважив Деніел Єргін».
Ознайомитися з повним текстом статті: https://zn.ua/ukr/economic-security/elektrostantsiji-v-stili-military.html
За інформацією платформи «Дзеркало тижня»