Президія Національної академії наук України, Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України та Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 19 жовтня 2021 року на 92 році життя трагічно загинув відомий вчений в галузі фізичного матеріалознавства та фізики міцності матеріалів, головний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премій ім. Є.О. Патона та В.І. Трефілова НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Юлій Вікторович Мільман.
Народився Юлій Вікторович 19 серпня 1930 р. в м. Харкові в сім’ї службовця. У 1953 році закінчив з відзнакою Київський політехнічний інститут (КПІ), інженерно-фізичний факультет, отримавши диплом інженера-металофізика.
Трудову діяльність Ю.В. Мільман почав на суднобудівному заводі «Ленінська кузня» (м. Київ), де організував та очолив лабораторію неруйнівних методів контролю. З 1961 р. працював в Інституті металофізики НАН України, з 1973 р. по теперішній час – в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, де з 1977 по 2020 р. очолював відділ «Фізика високоміцних та метастабільних сплавів», а з 2020 р. був головним науковим співробітником цієї установи.
Наукові праці Юлія Вікторовича присвячені ключовим проблемам фізики міцності та матеріалознавства й відрізняються всебічним експериментальним вивченням структури й властивостей матеріалів з використанням комплексу сучасних методик і глибокою теоретичною осмисленістю отриманих результатів. Ним була розвинена дислокаційна теорія міцності тугоплавких металів та сплавів і закладено основи наукової розробки жароміцних сплавів на основі молібдену та вольфраму. Розроблені нові сплави, а також оптимальні методи їх механо-термічної обробки знайшли широке впровадження на підприємствах Радянського Союзу.
В останні роки в працях Ю.В. Мільмана розвинені фізичні уявлення щодо механізму пластичної деформації нанокристалічних матеріалів, аморфних металічних сплавів та квазікристалів. Під його керівництвом розроблені нові високоміцні алюмінієві сплави, леговані скандієм, високоміцні ливарні алюмінієві сплави, високотемпературні сплави на базі інтерметалідів алюмінію, порошкові алюмінієві сплави та піноалюміній зі спеціальними властивостями, алюмінієві сплави для підвищених температур, в яких вперше застосовано зміцнення за рахунок наноквазікристалічних часток.
Широке наукове визнання одержала розроблена Юлієм Вікторовичем разом зі співробітниками методика визначення комплексу механічних властивостей матеріалів при локальному навантаженні жорстким індентором, зокрема визначення пластичності широкого класу матеріалів, які руйнуються крихко при стандартних випробуваннях на розтяг. Ю.В. Мільман вперше ввів поняття про теоретичну пластичність матеріалів та розробив методику її визначення. Він розробив також методику визначення пластичності реальних матеріалів при дислокаційному механізмі деформації в умовах відсутності термічних коливань атомів, тобто в умовах, за яких визначається напруження Пайерлса-Набарро. Ю.В. Мільман розробив теорію, що дозволяє вивчати рухливість дислокацій у монокристалах методом індентування.
В доробку Юлія Вікторовича понад 700 наукових праць, 8 монографій, 30 свідоцтв на винаходи й патентів. Наукові праці Ю.В. Мільмана широко цитуються, наприклад, одна з його статей має більше 570 посилань в англомовних виданнях.
Ю.В. Мільман велику увагу приділяв підготовці молодих кадрів, серед його учнів 22 кандидати і 2 доктори наук. Він неодноразово читав курси лекцій за кордоном, був професором Київського відділення МФТІ.
Юлій Вікторович також сприяв зміцненню міжнародного авторитету української науки, активно співпрацюючи з вченими багатьох країн, очолював міжнародні проєкти. Він був членом Товариства матеріалознавців США, дійсним членом Міжнародного інституту про спікання, Міжнародної координаційної ради з фізики міцності тощо.
Ю.В. Мільман назавжди залишиться прикладом відданості науці, творчої цілеспрямованості, великої працездатності та служіння на благо Батьківщини.
Наукова громадськість, колеги, учні та друзі щиро сумують за Юлієм Вікторовичем і висловлюють глибокі співчуття його рідним і близьким.