У водах Чорного та Азовського морів мешкає три види дельфінів – афаліна, білобочка та морська свиня. У ХХ столітті через промисловий вилов їх кількість зменшилась щонайменше в п’ять разів. Сьогодні вони охороняються Червоною книгою України та міжнародними конвенціями.
Вперше в історії науки у Чорному та Середземному морях одночасно дослідили чисельність та поширення дельфінів. Два роки 100 науковців, 10 літаків та 6 суден обстежували чорноморсько-середземноморські простори. Науковці дослідили 60 % території Чорного моря та 77 % Середземного.
І ось нарешті результати.
У Середземному морі живе понад 600 тисяч дельфінів. У Чорному – щонайменше 253 тисячі. Серед них:
– 119 000 звичайних дельфінів, або білобочок;
– 94 000 морських свиней - найменших за розмірами китоподібних. Після поправок на видимість (їх найскладніше побачити) остаточна цифра може збільшитись майже втричі;
– 42 000 дельфінів-афалін. Афаліни виявилися найбільш вразливими внаслідок свого способу життя. Адже зазвичай живуть малими групами, повільно ростуть, народжують дитинчат лише раз на два або три роки, і тому їх чисельність відновлюється повільно.
Результати обстеження дозволяють зробити попередній, дуже втішний висновок, що стан популяцій чорноморських китоподібних не погіршився за останні 20 років.
Результати обстеження використовуватимуть для:
– оцінки стану популяцій китоподібних Чорного моря;
– оновлення Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та Червоної книги України;
– планування заходів з охорони дельфінів;
– створення морських заповідних акваторій.
Завдяки цим відомостям поліпшується наше уявлення про стан екосистеми Чорного моря, адже дельфіни є індикаторами його екологічного стану.
Чорноморські дослідження об'єднали виконання міжнародної угоди ACCOBAMS та старт моніторингу китоподібних згідно з Морською директивою ЄС (MSFD) у рамках проєкту «Підтримка імплементації європейської директиви з морської стратегії (далі МСФД) в Чорному морі через створення регіональної системи моніторингу китоподібних (D1) і моніторинг шуму (D11) для досягнення GES – CeNoBS».
Інформація на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів УкраїниПовна версія дослідження на сайті ACCOBAMSЗа інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України