Співробітники відділу радіаційної екології Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України під керівництвом д.т.н. М.М. Талерко провели оцінку радіоактивного забруднення атмосфери внаслідок лісових пожеж в Зоні відчуження з 22 по 25 березня 2022 року.
Довідка від 28.03.2022 р. про радіоактивне забруднення атмосфери внаслідок лісових пожеж в Зоні відчуження за період з 22 по 25 березня 2022 року
В довідці надано результати оцінок наслідків пожеж в Зоні відчуження (ЗВ) за період з 22 по 25 березня 2022 р., які було виконані співробітниками відділу радіаційної екології Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) НАН України під керівництвом д.т.н. М.М. Талерко.
Результати аналогічних оцінок за період з 11 по 18 березня. За даними сайту Fire Information for Resource Management System (FIRMS), протягом 22 березня 2022 р. не зафіксовано значних осередків природних пожеж в зоні відчуження.
Разом з тим посилися пожежі на захід від ЗВ на території Народицького району Житомирської області (рис. 1). Наступної доби 23 березня знову інтенсифікувалися пожежі в тих частинах зони відчуження, де вони спостерігалися раніше – насамперед на західному сліді чорнобильських аварійних випадінь з високими рінями забруднення навколишнього середовища цезієм-137 та стронцієм-90 в районі сіл Товстий Ліс / Буда, а також в районах населених пунктів Поліське, Буда-Варовичі та Тараси. Особливо великих розмірів (діаметром до 4-х км) досяг осередок горіння біля сел Бобер/Королівка. 24 березня ситуація значно покращилася на територіях пожеж попередніх днів – значних осередків пожеж практично не зафіксовано. Натомість з'явилися два нових – на березі р. Прип’ять біля міста Чорнобиль та в південній частині зони – біля села Черевач.
Внаслідок зміни погодних умов ввечері 24 та вночі 25 березня на території Київської області пройшли інтенсивні зливи, в результаті чого 25 березня природні пожежі в зоні відчуження припинилися. Згідно даним супутникових спостережень зі сайту FIRMS, протягом доби спостерігався лише невеликий осередок пожеж на південь від Зони відчуження (поблизу села Городещина).
Рис. 1. Розташування основних районів пожеж в ЗВ та близько її границь: 22 березня (зелені трикутники) та 23 березня (жовті трикутники) 2022 р. |
Рис. 2. Розташування основних районів пожеж в ЗВ та близько її границь: 24 березня (червоні трикутники) та 25 березня (зелені кола) 2022 р. |
На рис. 3 наведено результати попередніх оцінок ІПБ АЕС НАНУ добових значень емісії активності 137Cs внаслідок пожеж в ЗВ за період з 11 по 25 березня 2022 р. Для порівняння на ньому представлено значення сумарної (за весь період пожеж) емісії 137Cs протягом великих лісових пожеж в квітні 2015 р. та в квітні 2020 р.
Рис. 3. Значення добової емісії активності 137Cs в атмосферу внаслідок пожеж в ЗВ протягом періоду з 11 по 25 березня 2022 р., а також значення сумарної емісії 137Cs при пожежах 2015 та 2020 рр. |
За допомогою модельного комплексу підйому, атмосферного перенесення та осадження радіонуклідів на підстильну поверхню LEDI проведено моделювання розповсюдження 137Сs, піднятого в повітря в результаті лісових пожеж в Зоні відчуження протягом 22-24 березня 2022 р. В якості вхідної метеорологічної інформації для проведення модельних розрахунків були використані результати моделі чисельного прогнозу погоди WRF, яка забезпечує метеорологічними даними роботу СППР RODOS в Україні, надані Центром прогнозування наслідків радіаційних аварій Українського Гідрометцентру.
На рис. 4 – 6 наведено результати модельних розрахунків полів середньодобової концентрації активності
137Cs в приземному шарі повітря, обумовлені підйомом продуктів горіння протягом окремих діб за період з 22 по 24 березня 2022 р.
Рис. 4. Середньодобова концентрація активності 137Cs в приземному шарі повітря (мкБк/м3), обумовлена емісією продуктів горіння протягом 22 березня 2022 р. |
Рис. 5. Середньодобова концентрація активності 137Cs в приземному шарі повітря (мкБк/м3), обумовлена емісією продуктів горіння протягом 23 березня 2022 р. |
Рис. 6. Середньодобова концентрація активності 137Cs в приземному шарі повітря (мкБк/м3), обумовлена емісією продуктів горіння протягом 24 березня 2022 р. |
Згідно результатам моделювання, перенесення продуктів горіння внаслідок пожеж в ЗВ протягом першої половини доби 22 березня зберігалось в південно-західному напрямку (рис. 4). В другій половині доби 22 березня напрямок перенесення продуктів горіння з Зони відчуження змінився на південно-східний, що могло призвести до підвищення вмісту радіоактивних аерозолів в повітрі центральних районів України. Згідно результатів моделювання, середньодобова концентрація активності 137Cs в приземному повітрі Києва в цей період могла досягати значень близько 25 мкБк/м3. До вечора 23 березня південно-східний напрямок перенесеннярадіоактивних аерозолів з Зони відчуження зберігався, після чого змінився на східний, що призвело до формування поля радіоактивного забруднення повітря, що охопило практивно всю східну частину України (рис. 5). До кінця доби 23 березня 2022 р. південно-східний напрямок перенесення продуктів горіння відновився і зберігався протягом усієї доби 24 березня 2022 р. (рис. 6).
Протягом 25 березня додаткове радіоактивне забруднення приземного повітря на території України внаслідок природних пожеж в Зоні відчуження було практично відсутнє.
Таким чином, за період 22-25 березня 2022 р. інтенсивність природних пожеж в Зоні відчуження і, відповідно, інтенсивність емісії радіонуклідів в атмосферу значно зменшилась у порівнянні з попереднім періодом 11-21 березня 2022 р. Найбільш ймовірною причиною цього є загалом несприятливі умови для виникнення та розповсюдження пожеж в цей період року, а також атмосферні опади протягом останніх діб.
Проте загальна ситуація на найближче майбутнє залишається складною внаслідок наступних причин:
1) абсолютна непередбачуваність дій російських окупантів в Зоні відчуження, в тому числі можливість спеціального підпалу радіоактивно забруднених лісів;
2) формування у весняний період умов, більш сприятливих для виникнення та розповсюдження природних пожеж (сезонні погодні зміни, утворення листового покриву на рослинності).
За інформацією директора ІПБ АЕС НАН України академіка Анатолія Носовсього