У вересні 2021 року Луганська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я цього Інституту кандидата історичних наук Сергія Теліженка проводила дослідження у західній частині м. Старобільськ, на схід від с. Новоселівка (Старобільський район) і поблизу с. Борівське (Сєвєродонецький район).
Річка Айдар у селі Новоселівка |
У розкопках ранньонеолітичної стоянки Старобільськ-І брали участь студенти й аспірантка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (керівник – завідувач кафедри історії України Навчально-науковий інститут історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук цього університету доктор історичних наук, професор Олександр Набока), а також волонтери.
Дослідження ранньонеолітичної стоянки Старобільськ-І: робочі моменти |
Стоянка Старобільськ-І належить до ракушечноярської культури і датується першою чвертю VI тис. до н.е. Виникнення Старобільської стоянки вчені пов’язують із міграцією населення ракушечноярської культури з Нижнього Дону (територія сучасної Ростовської області РФ) на північ. Назва культури походить від назви багатошарового поселення на острові Ракушечний Яр. На території України ракушечноярську культуру представляє лише Старобільська стоянка.
Господарська діяльність населення цієї стоянки спрямовувалася на експлуатацію річкових ресурсів (риболовлю, збирання прісноводних молюсків), полювання й виготовлення керамічного посуду та кременевих знарядь. Кераміка, що виготовлялася на стоянці, є найдавнішою на території Східної України. Показово, що за наявності керамічного посуду як одного з компонентів так званого «неолітичного пакету» населення ракушечноярської культури не мало інших ознак неолітизації – не займалося скотарством і землеробством.
Скребачка з кременю, знайдена у скупченнях річкових молюсків на Старобільській стоянці |
Поблизу південної околиці с. Борівське археологи здійснили розвідувальне шурфування східної частини багатошарового поселення Туба-І, в результаті якого виявили котлован споруди епохи пізньої бронзи.
Розвідувальне шурфування на багатошаровому поселенні Туба-І |
У розташованому поруч грабіжницькому шурфі зафіксовано дитяче поховання доби бронзи. Шурфування здійснено також поблизу фінальномезолітичної стоянки матвієвокурганської культури Туба-V, а на захід від с. Борівське зібрано підйомні матеріали на ранньонеолітичній стоянці донецької культури Довге-І.
Вигляд на ранньонеолітичну стоянку Довге-І та на правий берег р. Сіверський Донець |
Вигляд на лівий берег р. Сіверський Донець |
Озеро Туба |
Новоселівка-VI: фрагмент пізньонеолітичної посудини |
У листопаді 2021 року Луганська археологічна експедиція Інституту археології НАН України планує продовжити археологічні дослідження на території Луганщини – поблизу с. Литвинівка (Біловодська об’єднана територіальна громада) й у Сєвєродонецькому районі.
За інформацією Інституту археології НАН України