8 січня 2021 року в режимі відеоконференції відбувся десятий семінар Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України

8 січня 2021 року відбувся Х семінар Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України (ЦДЛФ) – з теми: «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі». Захід відбувся у режимі відеоконференції. До нього долучилися близько пів сотні учасників, які заслухали чотири наукові доповіді й узяли участь у дискусії. Серед гостей заходу були й колеги-літературознавці з Болгарії, Ізраїлю, Польщі, а також викладачі і студенти багатьох українських вишів, молоді науковці і вчителі.

Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева: «Наш Центр було засновано 2015 року, минулого року виповнилося 5 років нашій діяльності – відповідно, у нас сьогодні ювілейний, десятий, семінар [ЦДЛФ традиційно проводить свої семінари двічі на рік. – примітка Пресслужби НАН України], на якому ми раді вітати гостей з усієї України, а також із-за кордону. Тішуся, що серед присутніх сьогодні – дуже багато людей, причетних до створення нашого Центру, й практично всі, хто постійно бере участь у нашій роботі. Дуже приємно, що ви підтримуєте нас протягом усього цього періоду.

Сутність ЦДЛФ – дослідницька й науково-інформаційна діяльність, а також розбудова наукової спільноти. Метою нашого проєкту, відповідно, було створення майданчика для фахового спілкування науковців, які досліджують фентезі на українському й зарубіжному матеріалі. За час існування нашого Центру нам загалом вдалося досягнути поставленої мети – при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України діє повноцінний дослідницький осередок, з яким співпрацюють практично всі українські фахівці, в той чи інший спосіб дотичні до студій літератури фентезі. Основний, на мою думку, здобуток ЦДЛФ – легалізація і затвердження фентезі-студій як окремого напрямку українського академічного літературознавства. Наші колеги, особливо старші, спершу доволі скептично ставилися до самої ідеї існування і діяльності такого центру при Інституті літератури. У 2015 році мене постійно запитували, нащо це потрібно, і чи не буде це «дитячий садочок», й узагалі – що це за література? Проте за 5 років це ставлення змінилося, і люди вже сприймають такі дослідження цілком серйозно.

Про те, що наша робота була загалом успішна, свідчать документальні дані, зокрема — бібліографія українських досліджень фентезі, яка ведеться від 2017 року, а також дані моніторингу захисту дисертаційних досліджень з проблем літератури фентезі, котрі охоплюють період від 2002 по теперішній час (це відкритий проєкт, який я намагаюся підтримувати – відстежувати й систематизувати всі захищені в Україні дисертації, пов’язані з літературою фентезі). Про те, що академічний інтерес до цієї літератури є сталим і розвивається, свідчить і тематика дисертацій, які надходять до координаційної ради Інституту літератури. Зараз готуються щонайменше дві докторські дисертації з проблем фантастики й фентезі.

Наші колеги вже фактично утворили пул експертів, які пишуть відгуки на автореферати, опонують на захистах дисертаційних досліджень із профільної тематики, виступають науковими керівниками студентських робіт, а подекуди й рецензентами шкільних робіт, зокрема тих, що подаються на конкурси Малої академії наук України. Крім того, українські літературознавці випускають навчальні посібники й активно використовують літературу фентезі у своїй викладацькій практиці.

ЦДЛФ надає також консультаційну допомогу: найвідоміший на сьогодні приклад – співпраця з «Видавництвом Старого Лева» у проєкті з перекладу українською творів Террі Пратчетта. Наші фахівці долучаються і до різноманітних просвітницьких проєктів. Наприклад, Євгенія Орестівна Канчура читає лекції вчителям, я беру участь у науково-популярних заходах на кшталт «Днів науки» й «Наукових пікніків». Таким чином ми не просто популяризуємо читання літератури фентезі й читання узагалі, але й інкорпоруємо фентезі у навчальний процес, розвіюємо поширені стереотипи й упередження щодо цієї літератури. Різнопланова діяльність нашого Центру завдяки здобуткам науковців, які співпрацюють у ньому, робить видимим сучасне якісне українське літературознавство.

За минулі 5 років ЦДЛФ вийшов на міжнародний рівень, наші дослідники побували на конференціях у багатьох країнах Європи (у Німеччині, Польщі, Болгарії, Сербії, Ірландії та інших) – і персонально, і дистанційно, з урахуванням теперішньої ситуації. Нашим організаційним досвідом – досвідом розбудови наукової спільноти – зацікавилися зарубіжні колеги, зокрема польські. 2018 року я брала участь скайпом у міжнародній науковій конференції у Ґданську – «Recepcja i tłumaczenia fantastyki literackiej», де на прохання організаторів виступила з доповіддю саме про дослідження літератури фентезі в Україні від 2002 року й до сьогодні. Матеріал про наш Центр, розширений уже з урахуванням досвіду наступних років, торік мали опублікувати у польському науковому виданні «International Journal of Slavic Studies : Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture». Завадила пандемія, але чекаємо, що він усе-таки вийде.

Окремо слід згадати про дуже важливий проєкт нашого Центру: спільно з науково-інформаційним відділом Інституту літератури, з нашою науковою бібліотекою під керівництвом Марини Штолько ми працюємо над бібліографією українських наукових праць у галузі фентезі. Тобто всі профільні дослідження, які видаються в Україні, систематизуються, зводяться у відкриту бібліографію, яка вже містить понад 400 позицій і продовжує зростати. У перспективі хотілося б бачити її інтерактивною, але технічно до цього, на жаль, поки ще далеко. Така зведена бібліографія корисна для дослідників як в Україні, так і поза її межами. Проєктом уже зацікавилися польські, ізраїльські й ірландські колеги.

ЦДЛФ здійснює також активну конференційну та видавничу діяльність. За 5 років існування Центру відбулося дев’ять наукових семінарів [десять – з урахуванням заходу від 8 січня 2020 року]. Ми встигли обговорити чимало важливих питань: термінологію досліджень фентезі, витоки й інтермедіальні виміри літератури фентезі, поезію у контексті метажанру фентезі, національні варіанти літератури фентезі (український і європейські), проблеми перекладу фентезійних текстів. За результатами цих семінарів видано чотири електронні збірники й готується п’ятий. Ознайомитися з ними можна на сайті Інституту літератури, а також на ресурсі Academia.edu, де ці видання користуються досить великим попитом.

Водночас, п’ять років роботи не лише продемонстрували наші здобутки, але й дозволили зрозуміти виклики, що стоять перед українськими дослідниками, які працюють у цій галузі. Ці виклики, загалом, було визначено на нашому установчому семінарі: для науковців, які діють консолідовано, в межах спільної наукової парадигми, певної спільноти, залишається актуальним відпрацювання спільних позицій щодо дефініцій, термінології, таксономії, зокрема в сфері жанрології. У найближчій перспективі, гадаю, ми не уникнемо створення лексикону-довідника, котрий стане своєрідним дороговказом для українських дослідників фентезі. У дальшій перспективі на часі, безперечно, профільні монографії, посібники, пов’язані з літературою фентезі, бо цей матеріал на наших теренах потребує системного осмислення.

Спеціально хочу подякувати всім, хто від початку підтримував нас словом, ділом, зацікавленістю, своїм часом і натхненням. Окрема подяка Євгенії Канчурі, з якою ми вже п’ять років премо цього наукового плуга».

АУДІОЗАПИС

Із теми «Авторські терміни в інструментарії дослідника фентезі: право на існування» виступила доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики факультету публічного управління та права Державного університету «Житомирська політехніка», співголова ЦДЛФ кандидат філологічних наук Євгенія Канчура.

АУДІОЗАПИС

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Про «Чудесне й чудо в контексті фантастичного» розповіла науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Олеся Стужук. Дослідниця детально спинилася, зокрема, на необхідності розрізняти і коректно застосовувати у дослідженнях літератури фентезі терміни «диво», «чудо», «чудесне».

АУДІОЗАПИС

Доповідь доцента кафедри англійської філології, перекладу і філософії мови імені професора О.М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету кандидата філологічних наук Олени Тихомирової присвячувалася «Сакральному в метажанрі фентезі».

АУДІОЗАПИС

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Професор кафедри германської філології та зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Наталія Астрахан виголосила доповідь «Цикл Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера: на перетині утопії та антиутопії».

У доповіді розглядаються можливі вектори впливу на реципієнта створюваної у літературі фентезі картини світу. Приділяється особлива увага прихованій референтності фентезійної картини світу щодо реальної дійсності, її здатності оприявнювати буттєві смисли, вирішувати у широкому культурному контексті важливі морально-філософські проблеми, актуальні для співбуття особистостей в межах загальнолюдської спільноти. З урахуванням полі-метажанрового синкретизму, притаманного циклу романів Дж. Ролінґ про Гаррі Поттера, визначаються деякі характерні риси постмодерністського фентезі. Зокрема, аналізується взаємодія утопічних та антиутопічних тенденцій, виявлених письменницею в процесі художнього дослідження таких універсальних соціокультурних форм, як родина, школа, громадянське суспільство, мистецтво як форма стихійної організації понадчасової та понадпросторової спільноти суб’єктів творчості та спів-творчості. З’ясовуються особливості побудови персоносфери та творення образів персонажів з погляду необхідності художнього позначення особливостей аксіологічної гравітації фентезійного світу.

АУДІОЗАПИС

Дискусію «Кельтське фентезі Томмі Мура» започаткувала та модерувала старший викладач кафедри англійської філології Інституту філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили кандидат філологічних наук Олександра Філоненко.