Про найновіші світові та вітчизняні наукові досягнення у галузі терапії онкопатологій міжнародному громадсько-політичному тижневику «Дзеркало тижня» (№38, 13–19 жовтня 2018 року) розповів директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України академік Василь Чехун.
Як відомо, Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини 2018 року було присуджено Джеймсові П. Елісону (Університет штату Техас, США) і Тасуку Хондзьо (Університет Кіото, Японія) – з формулюванням «за відкриття терапії онкозахворювань шляхом гальмування негативного імунного регулювання».
«Нобелівську премію присуджують зазвичай за відкриття, які зробили значний внесок у розв’язання якоїсь прикладної проблеми. У 1990-х роках американець Джеймс Елісон відкрив Т-клітинний білок CTLA-4, а японець Тасуку Хондзьо – білок PD-1, виражений на поверхні Т-клітин. Ці білки гальмують активність Т-клітин, що знищують чужорідні тіла.
В організмі є комплекс активних процесів, який захищає від злоякісних новоутворень, – система протипухлинної реактивності організму. Це насамперед імунна система і величезна кількість інших факторів. Коли виникає трансформована клітина, імунні клітини її виявляють і знищують з допомогою своїх специфічних рецепторів. Якщо виник конгломерат пухлинних клітин, які розпізнала імунна система, то імунокомпетентні клітини намагаються його знищити. Але в силу дисбалансу в організмі, коли мікрооточення сприяє розвитку пухлинного вогнища, ракові клітини виробляють додаткові білки, що взаємодіють з рецепторами на поверхні Т-лімфоцитів, за рахунок чого вони розпізнавали пухлинні клітини і знищували їх. Тобто пухлинні клітини продукують білок, так званий ліганд, і фактично нейтралізують Т-лімфоцити.
Велика шана і подяка авторам відкриття за те, що вони справді виявили й розкрили механізм дії цих білків на рецептори Т-клітин. Але я не переконаний, що все обмежується лише цими білками. Тому, думаю, буде ще не одне відкриття, доки ми прийдемо до повного розуміння механізмів, які дають змогу пухлинній клітині вислизнути з-під імунного контролю.
Фундаментальне відкриття цьогорічних нобелянтів стало поштовхом до розробки принципово нових онкопрепаратів – на основі моноклональних антитіл, які блокують відповідні білки і дають можливість активувати імунокомпетентну систему», – пояснює академік Василь Чехун і при цьому зауважує: попри те, що відкриття білків CTLA-4 та PD-1 є справді незаперечним проривом у молекулярній онкоімунології, завдяки якому поліпшується розуміння взаємодії пухлинних клітин з клітинами імунної системи (лімфоцитами) і відкриваються нові перспективи при виборі мішеней для прицільної терапії раку, його не можна вважати панацеєю: «Річ у тім, що не всі новоутворення чутливі до такого виду лікування, оскільки є так звані високо- і низькоімуногенні пухлини. До того ж активне й надмірне застосування цих препаратів може призводити до аутоімунних процесів в організмі хворого. Тому токсичні ефекти цих препаратів є лімітуючим фактором для їх широкого застосування».
Учені ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України теж мають чимало досягнень у напрямі розроблення засобів онкотерапії, котрі користуються міжнародним визнанням. «Крім традиційних напрямів досліджень, ми зосередили зусилля на проблемі взаємовідносин пухлини та організму. Організму потрібно допомогти знищити пухлинну клітину. Імунна система — це елемент боротьби організму проти пухлини. Фактично імунотерапія (як частина біотерапії) у нас іще далека від бажаної. Ми ведемо пошуки засобів, які б допомогли організму самому боротися з хворобою, або якщо вже вдаватися до засобів жорсткої терапії, то щоб вони були максимально вибіркової дії, щоб діяли тільки на вогнище пухлини, а не на весь організм», – говорить академік Василь Чехун.
До вагомих здобутків Інституту належить, у першу чергу, протипухлинна аутовакцина. Це – «імунобіологічний засіб персоніфікованого лікування онкологічних хворих, що застосовується для профілактики рецидиву та метастазів. Цей оригінальний препарат виготовляється з пухлинної тканини хворого і після спеціальної обробки біологічного матеріалу вводиться підшкірно або внутрішньошкірно. Ефект вакцини досягається за рахунок подолання толерантності імунної системи до власних пухлинних антигенів. <…> [Цей] Біопрепарат пройшов повний цикл доклінічних та три фази клінічних досліджень. Отримано сертифікат на його державну реєстрацію. Розроблено і затверджено методичні рекомендації щодо застосування протипухлинної аутовакцини в комплексному лікуванні онкохворих.
За даними Канцер-реєстру оцінено показники виживаності пацієнтів із включенням препарату в комплексне лікування. З'ясувалося, що вони значно вищі порівняно з відповідними показниками хворих, яких лікували за стандартними протоколами. Так, наприклад, 10-річний показник виживаності при раку шлунка становив 33,3%, при колоректальному раку – 55,3, при раку молочної залози – 51,2%».
Інститут має й низку інших ефективних інноваційних розробок, які вже практично впроваджуються: «Система Онко Drug Test дозволяє визначати індивідуальну чутливість до протипухлинних препаратів, здійснювати підбір найефективніших ліків для конкретного пацієнта. <…> Інша наша розробка – Онко Check-Up – призначена для сучасної діагностики та скринінгу онкологічних захворювань. Система дає змогу на доклінічному етапі виявляти онкопатологію і таким чином запобігати розвиткові процесу, поки він іще не зайшов надто далеко».
Докладніше про це, а також про перешкоди на шляху широкого впровадження вітчизняних наукових розробок медичного призначення у клінічну практику та важливість персоналізованої медицини читайте в повному тексті публікації: https://dt.ua/interview/akademik-vasil-chehun-likuvannya-onkohvorih-maye-buti-personifikovanim-290885_.html.