29 червня 2023 року у Варшаві (Польща) відбулося чергове засідання координаційної групи високого рівня з підтримки і розвитку української науки. У засіданні взяли участь президент Польської академії наук (ПАН) Марек Конажевський, президент Національної академії наук США Марша Макнатт, президент Данської королівської академії Марі-Луїза Нош, президент Національної академії наук (НАН) України Анатолій Загородній, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України Анатолій Мирончук, повноважні представники Королівського товариства Великої Британії, Австралійської академії наук, Шведської королівської академії історії, літератури і старожитностей, Національної академії наук Німеччини «Леопольдина».
Учасники зустрічі обговорили актуальні та нагальні питання підтримки розвитку наукової сфери України, стан реалізації Плану дій з підтримки української науки.
Крім того, під час конференції, присвяченої довгостроковій програмній підтримці українських вчених, було оголошено результати конкурсу програми підтримки українських дослідницьких команд, започаткованої Польською академією наук спільно з Національною академією наук США, яка, за словами очільника ПАН, сьогодні є найбільшою і наймасштабнішою у світі.
За 174 заявками, представленими на конкурс, відібрано 18 команд-переможців (88 дослідників), серед яких – 11 дослідницьких колективів з установ НАН України. Це – Головна астрономічна обсерваторія, Інститут економіки та прогнозування, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця, Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, Інститут проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Інститут органічної хімії, Інститут фізики та Радіоастрономічний інститут.
Усі дослідницькі команди очолюють провідні українські вчені, які працюватимуть в одному з інститутів Польської академії наук, тоді як члени дослідницької групи можуть виконувати свої наукові завдання в Україні, маючи подвійну приналежність – до української наукової установи й до інституту ПАН.
Грантова підтримка проєктів науково-дослідницьких колективів передбачає фінансування обсягом 200 тис. дол. США щороку протягом трьох років. Загальний обсяг фінансування становить близько 8 млн дол. США, що дасть змогу забезпечити українським науковцям стабільні умови для виконання досліджень, що важливо для майбутнього відновлення наукової сфери в Україні.
До фінансової підтримки проєктів долучилися також Королівське товариство Великої Британії, видавництво «Elsevier», Національний університет Тайваню Чен Кун, Німецька національна академія наук «Леопольдина» та Королівська шведська академія літератури, історії та старожитностей.
Президент Національної академії наук США Марша Макнатт зазначила, що довгострокова програма дасть змогу українським науковцям відчувати, що міжнародна спільнота підтримує їх, вболіває за них і робить усе можливе, щоби забезпечити їх інфраструктурою, міжнародними контактами та фінансовою підтримкою, завдяки якій вони зможуть продовжувати свою діяльність.
«Я думаю, що в якийсь момент фокус зміститься з простої підтримки цих груп на реальну відбудову науки в Україні», – відзначила вона.
Вітаючи переможців, президент Польської академії наук Марек Конажевський зазначив, що цієї програми підтримки все ще не досить, щоб українська наука «пройшла сухою через цю страшну бурю», та висловив сподівання на отримання додаткової фінансової допомоги для підтримки українських науковців від Європейської Комісії та інших країн.
Президент НАН України академік Анатолій Загородній, звертаючись зі словами вдячності до членів координаційної групи, відзначив, що від моменту свого заснування вона стала коаліцією підтримки української науки, заклала основи для розв’язання породжених війною проблем.
Він також зауважив, що попервах безпрецедентні масштаби підтримки міжнародних партнерів зосереджувалися передусім на розв’язанні нагальних потреб (проєктні й інституційні гранти, стипендії, наукові стажування тощо). Сьогодні ж ця підтримка конвертується в довгострокові, стратегічні програми, і, що особливо важливо, вони спрямовані на наукові установи і команди вчених, які перебувають в Україні й можуть стати ядром подальшої реконструкції та відбудови науки в Україні.
Тож запуск довгострокової програми підтримки українських дослідницьких команд, на його думку, є вагомим складником і чудовим результатом імплементації Плану дій з 10 пунктів з підтримки української науки як під час війни, так і по її завершенні.
Прикметно, що в межах цієї програми підтримку зможуть отримати і наймолодші українські дослідники, які ще не отримали докторського ступеня. Важливо й те, що ключовим моментом програми є наукова перевага – програма спрямована на підтримку наукових досліджень високого рівня.
На думку академіка Анатолія Загороднього, реалізація започаткованої довгострокової програми зможе не лише суттєво допомогти і підтримати українську науку, але і дасть змогу значно розширити міжнародну наукову співпрацю на засадах взаємної користі та взаємозбагачення, передусім українсько-польську наукову співпрацю, а також інтегрувати українських учених до Європейського дослідницького простору.
До учасників програми Польської академії наук і Національної академії наук США звернувся посол США в Польщі Марк Бжезінський, який підкреслив, що велика наука не знає кордонів. Звертаючись до українських науковців, американський дипломат зазначив, що, попри на труднощі, вони сміливо йдуть вперед в ім’я науки. «Ваше майбутнє в науці та дослідженнях визначене. Наша найбільша сила – наша співпраця. Перемога України, заради якої ми всі працюємо, буде переломним моментом», – запевнив він.
Жваве обговорення викликала доповідь президента НАН України академіка Анатолія Загороднього на панельній дискусії «Наукова дипломатія в контексті війни в Україні».
Академік Анатолій Загородній наголосив, що наукова дипломатія як один із різновидів публічної дипломатії набуває дедалі більшого значення для України та світу, з огляду на повномасштабну російську агресію, і цілком очевидно, що Росія веде війну проти України не лише задля загарбання територій чи природних ресурсів. Це війна супроти нашої культури, мови, ідентичності, історії, права на власний геополітичний вибір.
Саме тому, на його глибоке переконання, сьогодні нового теоретичного обґрунтування потребує розуміння наукової дипломатії в умовах глобальних викликів і загроз: чи всі форми міжнародної наукової співпраці можна розглядати як безпосередні зусилля у сфері наукової дипломатії, як мотивувати світ підтримувати Україну за допомогою науки, які меседжі при цьому доносити, як боротися з російськими наративами та міфами, яких нових форм набуває наукова дипломатія на сучасному етапі.
Після презентації усіх проєктів-переможців для учасників довгострокової програми підтримки українських наукових колективів організували семінар «Дослідницький ландшафт Польщі», на якому були представлені ініціативи та проєкти Польського національного наукового центру, Національного агентства академічних обмінів Польщі, Фундації польської науки та програми Польської академії наук PAN Excellence in Science Department – PASIFIC.
По завершенні конференції академік Анатолій Загородній вручив Золоту медаль імені В. І. Вернадського НАН України професорові комп’ютерних наук Інституту системних досліджень ПАН іноземному членові НАН України Янушу Кацпжику за видатні досягнення в галузі штучного інтелекту, теорії прийняття рішень та робототехніки, якої його удостоїли за підсумками конкурсу 2022 року.
За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України
Фото: Відділ міжнародних зв’язків НАН України та Польська академія наук