Перегляд новини

Вийшов друком 54-й випуск щорічного збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» (видається в Інституті економіки та прогнозування НАН України), редакція якого підготувала спеціальний розділ, присвячений 200-річчю від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, основоположника теорії потреб, історика і теоретика економічної науки, громадського та державного діяча, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), публіциста й видавця, батька першого президента Національної академії наук України (тоді ще Української академії наук) академіка Володимира Вернадського (1863–1945) та діда історика і правознавця Георгія Вернадського (1887–1973).

Зважаючи на роль Івана Вернадського як ученого і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його діяльності для розвитку економічної науки, редколегія видання вважала за необхідне вшанувати пам’ять цієї особистості публікацією окремих творів з її наукового доробку.

У рубриці «Наші публікації» вперше українською мовою перевидаються праці «Що потрібно для землеробства» та «Про зовнішню торгівлю», написані й опубліковані на сторінках науково-публіцистичних видань у середині ХІХ ст. Звернення до них сьогодні зумовлене не тільки тим, що ці праці фактично перебувають поза науковим дискурсом і важкодоступні для сучасного читача, а й актуальністю проблем, порушених ученим.

У короткому нарисі «Що потрібно для землеробства» (1864) Іван Вернадський, розглядаючи загальні умови економічного розвитку й активізації народних продуктивних сил, наголошує на значенні урядової політики сприяння землеробству. Окремо зупиняється на значенні освіти в контексті формування споживчої культури і внутрішнього ринку для вітчизняної продукції та наукового знання як теоретичного базису раціонального землеробства. Сучасно звучить і вимога забезпечення громадянських прав і рівності можливостей вільного користування землею як основним ресурсом і умовою господарського розвитку.

Публікація статті «Про зовнішню торгівлю» (1856) супроводжувала роботу Івана Вернадського над російським перекладом праці Людвіга Тенгоборського «Essai sur les forces productives de la Russie» («Нарис про продуктивні сили Росії», Париж, 1852–1855). Стаття репрезентує цілісність наукових поглядів Вернадського на природу, значення, рушійні сили та бар’єри зовнішньоторговельних відносин між народами. Ця праця містить цінні фактологічні дані про структуру, обсяги й динаміку зовнішньої торгівлі Російської імперії, а також висновки Івана Вернадського про місце зовнішньої торгівлі в системі пріоритетів економічної політики держави. Сучасні реалії глобальної невизначеності та нестабільності, зумовлені інституційною і ринковою слабкістю національних держав перед викликами, породженими гібридними формами економічного глобалізму, вказують на важливість соціальних пріоритетів суспільного добробуту, народного благополуччя, державної безпеки, поборником яких був Іван Вернадський і які він обстоює у цій статті.

Оприлюднення маловідомих джерел української економічної думки, зокрема творів Івана Вернадського, спрямована на розширення історіографічної та фактологічної бази сучасних досліджень, актуалізацію засадничих положень політичної економії як основи розбудови ефективного конкурентоспроможного національного господарства задля забезпечення народного добробуту.

У цьогорічному випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» подається уточнена й доповнення бібліографія наукових і науково-публіцистичних праць Івана Вернадського, а також перелік публікацій, присвячених його науково-педагогічній діяльності та економічній спадщині.

Про видавничу й публіцистичну діяльність Івана Вернадського йдеться у матеріалі професорки кафедри економічної теорії факультету економіки та управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктора економічних наук Валентини Фещенко «Науково-видавнича діяльність Івана Вернадського як реалізація громадянської позиції вченого». У статті показано публіцистичну діяльність Івана Вернадського як взірець вірного служіння ідеалам демократизму і прогресу, захисту вразливих верств населення, зокрема селянства, опікування правами жінок та їхньою участю в суспільно корисній праці.

Дослідженню й висвітленню питань формування інституційного середовища у науковому доробку Івана Вернадського присвячується стаття «Інституційні аспекти економічного розвитку у працях І.В. Вернадського», підготовлена науковим співробітником відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидатом економічних наук Кароліною Гордіцею. Основну увагу авторка приділила історико-теоретичному аналізові поглядів ученого на поняття власності й володіння як ключових категорій економіки та права, їхнє економічне значення і взаємозв’язок з іншими категоріями політичної економії, такими як багатство, цінність, дохід.

Доцентка кафедри економічної теорії факультету економіки та управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана кандидат економічних наук Ксенія Лопух у статті «Марія Вернадська про роль та права жінок у суспільстві ХІХ століття» розкриває актуальну й нині проблему місця жінки у функціонуванні та розвитку суспільства. Ґендерна проблематика є однією з головних у творчості дружини Івана Вернадського – Марії, першої жінки-дослідниці політекономічних проблем у Російській імперії.

У статтях наукового співробітника відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Тетяни Боднарчук «Погляди Івана Вернадського на роль зовнішньоторговельної політики в економічному розвитку» та доцента кафедри економічної теорії факультету економіки та управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана кандидата економічних наук Олександра Колядича «Економічні та політичні аспекти зовнішньої торгівлі у науковому спадку Івана Вернадського» розглянуто концептуальний підхід Івана Вернадського до трактування зовнішньої торгівлі як важливої основи забезпечення економічного лідерства країни на міжнародній арені. Розкрито ідеї вченого-економіста щодо переваг ліберальної зовнішньоторговельної політики, вільного товарообміну та його взаємовигод для країн.

Розділ «Історія економіки» починається з матеріалу головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук, професорки Любові Молдаван «Кооперативний рух в аграрному секторі: ретроспектива, сучасність, майбутнє». Фахівчиня розмірковує про причини повільного відродження кооперативного руху в українському аграрному секторі, висвітлює історичні аспекти розвитку кооперативів від первинних локальних форм до національних і наднаціональних кооперативних структур, обґрунтовує відмінності між кооперативними та комерційними корпоративними вертикально інтегрованими організаційними формами у присвоєнні кінцевого економічного результату і доводить необхідність державної підтримки розвитку кооперативного руху як чинника збереження фермерського типу господарювання, сприяння осілості сільського населення й облаштування сільських територій, зміцнення продовольчого суверенітету країни.

Пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем стійкості економічних систем і здатності урядів країн забезпечити ефективність і безпеку національних економік у надзвичайних ситуаціях. 2020 року політичні лідери ЄС визнали залежність системи охорони здоров’я й фармацевтичного виробництва від імпорту лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів та інших вихідних товарів для галузі від поставок із Китаю. Про те, що нинішня криза є повторенням на черговому витку історії ситуації сторічної давнини, на яку слід зважати, шукаючи відповідей на сучасні виклики, йдеться у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук Олени Саліхової «Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни».

Стаття наукового співробітника відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Тетяни Сливки «Ґенеза корпорацій у ліберальній моделі ринкової економіки» є не менш актуальною і присвячується дослідженню історії становлення корпорацій та еволюції науково-теоретичного обґрунтування діяльності корпоративного сектору, ефективної структури самих корпорацій та їхнього значення для суспільства й економіки. Авторка аналізує роль корпорацій в економіці у контексті взаємодії держави й ринку, а також розкриває двоїстий характер впливу діяльності корпорацій на економіку та суспільство в умовах вільного ринку.

Розділ «Новітня історія суспільних трансформацій» починається зі статті завідувачки відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктора економічних наук Вікторії Небрат «Інституційні моделі суспільного порядку як чинник економічного розвитку та національного добробуту». На основі ідеї Дуґласа Норта про типи інституційних моделей суспільного порядку авторка характеризує різні моделі суспільного порядку в контексті дивергенції економічного розвитку й поглиблення розуміння суспільного добробуту як міри задоволення потреб і результату державної політики. У статті узагальнено пізнавальний та практичний потенціал сучасних концепцій історико-інституційного пояснення диференціації світового господарства для оптимізації регуляторних заходів економічної політики в Україні.

У статті менеджера Департаменту сталого розвитку та внутрішніх комунікацій Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Миколи Рубана «Історичний досвід та перспективи корпоратизації Дніпровського електровозобудівного заводу (1988–2021)» простежено історичні обставини розвитку й передумови диверсифікації виробничої діяльності підприємства на тлі становлення ринкової економіки в Україні та зниження попиту на продукцію вузькоспеціалізованого призначення. Автор наводить аргументи щодо доцільності корпоратизації підприємства для підвищення його ефективності, фінансово-технологічного оздоровлення й підвищення культури виробництва при державній гарантії збереження підприємства. 

Значні можливості, широкий вибір і насичення ринку товарами та послугами ускладнюють прийняття споживачами рішення про купівлю тих чи інших товарів. Відчуваючи велику конкуренцію, значна частина компаній активно використовує найрізноманітніші підходи й методи маркетингу. Про сучасний напрям дослідження поведінки споживачів і неоднозначні, з погляду етики, форми впливу на споживчий вибір йдеться у статті старшого викладача кафедри менеджменту та інновацій економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександра Жмая та студентки цього факультету Марії Філатової «Визначення етичних аспектів застосування нейромаркетингу у сучасних ринкових умовах».

Розділ «Історія економічної думки» відкриває стаття професорки кафедри економіки України економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доктора економічних наук Маріанни Кічурчак «Чинники еволюції та коеволюції культурних і креативних індустрій в економічній теорії». Авторка узагальнює головні соціально-економічні умови формування парадигми культурних і креативних індустрій в економічній теорії на підставі аналізу еволюції та коеволюції поглядів українських та закордонних учених. Дослідниця розкриває зміст і співвідношення понять «культурна індустрія», «культурні індустрії» та «креативні індустрії», важливість включення окремих видів культурного виробництва у систему суспільного поділу праці.

Досягнення сталого економічного розвитку стало важливим пунктом глобального порядку денного. Одним із головних викликів майбутнього є посилення впливу екологічних чинників на економічний розвиток. Старший науковий співробітник відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Наталія Гахович у статті «Екологізація економіки України в умовах глобальних кліматичних змін» розкриває теоретичні засади процесу екологізації економіки й окреслює практичні підходи до подолання глобальних кліматичних викликів.

Стаття старшого наукового співробітника відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Лесі Дідківської та провідного інженера цього відділу Валентини Бєляєвої «Дослідження суспільних трансформацій на зламі епох» присвячується 90-річчю від дня народження відомого українського вченого у галузі історії народного господарства й економічної думки, багаторічного редактора збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» – Тимофія Івановича Дерев’янкіна (1931–2011). Стаття висвітлює його внесок у розвиток історико-економічної науки, характеризує основні напрями дослідницької діяльності та наукові здобутки. Вперше подається бібліографія праць ученого.

Контакти редакції:
e-mail: economistori@ukr.net
тел.: (044) 280-84-07
Адреса редакції: вул. Панаса Мирного, 26, кімн. 1015, м. Київ, 01011

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України