Василь Ферштей високо оцінив крок польських інституцій, зважаючи на те, що матеріали були виготовлені їх коштом і стали результатом тривалої культурної та наукової польсько-української співпраці. Загальна кількість переданих сканованих зображень перевищує 240 тисяч одиниць обсягом понад 5 терабайт.
Про долю архівів Наукового Товариства імені Шевченка, які 1944 року було вивезено до Польщі, розповіла науковий співробітник відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Галина Сварник.
Загалом, серед оцифрованих документів з Національної бібліотеки у Варшаві є копії архівів Легіону Українських Січових Стрільців (1914-1918), Українського Національно-Демократичного Об’єднання (1922-1938), Української Парламентарної Репрезентації (1924-1938), Українського Народного Об’єднання у Львові (1920-1922), Народної Організації Українців м. Львова (1926-1935), Товариства «Просвіта» у Львові (1892-1939), редакції журналу «Життя і знання» у Львові (1923-1939), Українського громадського комітету рятунку України (1933-1934), Української освіти і шкільництва в ІІ Речі Посполитій (1922-1938), Національних справ (перепис населення 1931), «Національного об’єднання», Видавничої спілки у Львові (1927-1932), уряду Української Народної Республіки (1918-1919), Української Галицької Армії (1918-1920), уряду Західно-Української Народної Республіки (1918-1919), таборів інтернованих вояків УНР і УГА на території Польщі (Берестя над Бугом, Домб’є, Ланьцут, Стшалків, Тухоля) та Австрії (Нідеральм) (1919-1922), Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР (1919-1922) та ін.
Окрім щоденників та спогадів (1914-1922), отримано копії особових архівів Івана та Юрія Липів, Дмитра Донцова, Олени Кисілевської, Володимира Кисілевського, Андрія Жука, Євгена Архипенка, спогади генерала Мирона Тарнавського.
Від Національного Закладу імені Оссолінських надійшли копії Архіву Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР, редакції видавництва «Червона Калина», архіву родини Луцьких, газет «Добра новина», «Свобода», протиалкогольного товариства «Відродження», а також спогадів колишніх вояків Армії УНР, УГА, писаних у таборах інтернованих.
 |
На важливості співпраці між науковими бібліотеками України та Польщі, значенні українознавчих архівів у Європі та світі для сучасної української гуманітарної науки наголосили відомі учені: директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України академік НАН України Зіновій Назарчук, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України академік НАН України Ігор Мриглод, голова Наукового товариства імені Т.Шевченка, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України академік НАН України Роман Кушнір, директор Інституту народознавства НАН України академік НАН України Степан Павлюк, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Ігор Соляр, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України доктор економічних наук Степан Давимука, кандидат історичних наук Олег Павлишин. Вони подякували польським колегам за безцінний дарунок й висловили певність щодо продуктивної співпраці у майбутньому.
За інформацією Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника