 |
Олександр Скороход виділяє чотири параметри, які охоплюють поняття здорового способу життя: фізична активність, правильне харчування, здоровий сон і загалом низький рівень стресу. Вчений пояснює, чому саме ці параметри: «У 2017 році дослідження вибірки у 1 300 000 людей показало, що рухливі люди живуть на три роки довше за тих, хто веде малоактивний спосіб життя. У 2016-му Американська асоціація кардіологів, а з нею і ВООЗ визначили мінімально необхідні для здоров’я норми фізичної активності. Це або 150 хвилин помірного навантаження на тиждень, до якого належать навіть швидка хода та прогулянка з собакою, або 75 хвилин інтенсивних вправ, як-от біг чи катання на велосипеді. (…) Крім того, що фізичні навантаження добре впливають на серцево-судинну систему і допомагають запобігти 80% серцевих хвороб, під час них організм насичується киснем, відповідно тканини та органи загалом краще працюють. Також фізична активність сприяє нейропластичності, у результаті чого підвищується наша здатність навчатися і покращуються когнітивні функції, зокрема пам’ять, увага, мислення та орієнтування в просторі. Недавні дослідження показали, що нейрогенез існує, і його швидкість хоч і досить індивідуальна, але краща у фізично активних людей. Другий компонент, що впливає на тривалість життя – це дієта. З погляду науки є два цікаві ефекти, що пов’язують харчові звички і тривалість життя. У 30-х роках ХХ століття Клайв Маккей спостерігав за одним із них на прикладі щурів. При зменшенні кількості їжі на 30-60% щури жили вдвічі довше. Досліди на інших тваринах підтвердили ці результати. Так, майже 20-річний експеримент на макаках показав, що в них утричі зменшувалася смертність від серцево-судинних захворювань, майже не спостерігалися випадки смерті від метаболічних хвороб, аналог діабету в людини, і вдвічі менше тварин мали онкозахворювання. Коли подібний експеримент провели на людях-волонтерах, раціон яких урізали на 20-30%, вчені виявили в їхній крові зниження вмісту ліпідів низької щільності, які призводять до утворення атеросклеротичних бляшок, зменшення коливання рівня інсуліну, що часто є передвісником діабету, зниження маси тіла і, що цікаво, до зменшення температури тіла. (…) Якщо ми говоримо про здорове харчування, то дуже цікавим явищем є аутофагія, за відкриття механізмів якої у 2016 році японський вчений Йосінорі Озумі отримав Нобелівську премію. Це явище полягає у тому, що, коли наші клітини перестають отримувати поживні речовини, вони переходять у режим виживання і починають активно споживати те, що міститься в них усередині. (…) Нещодавнє дослідження, яке охопило мільйон людей, показало, що в середньому норма сну становить 6,5-7,5 години, хоча це досить індивідуально. Учені виділяють фазу швидкого сну, яка триває 15 хвилин, і повільний сон, що продовжується протягом 75 хвилин. Різним людям потрібно від 4 до 6 таких 90-хвилинних циклів, а це від 6 до 9 годин. Значно більша або значно менша тривалість сну призводить до передчасної смерті. (…) Насправді робота над усіма вищезгаданими факторами (фізактивність, дієта, сон) спрямована також і на те, щоб утримувати рівень стресу організму в нормі, бо це чи не основна умова довголіття. Теломери, ділянки хромосом, які є маркером віку, стають коротшими через старіння та сильний стрес, а отже, стрес надзвичайно тісно пов’язаний зі швидкістю старіння».
Насамкінець вчений зауважує: «Проте, намагаючись дотримуватися здорового способу життя, варто дотримуватися і міри. Якщо людина різко сідає на корисну низькокалорійну дієту або різко збільшує рівень фізичного навантаження, її організм отримує більше стресу, ніж користі, і тоді всі ці операції марні. По-справжньому здоровий спосіб життя не так просто вибудовувати, оскільки є багато індивідуальних факторів, які треба враховувати. Тому, якщо ви задалися такою метою, черпайте теорію з авторитетних наукових джерел і консультуйтеся з фахівцями».
Докладніше – за посиланням:
https://www.the-village.com.ua/village/city/specials-city/285621-horizon2020-1
За інформацією інтернет-видання «The Village Україна»