17 березня 2018 року в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України відбулися «нервові» «Дні науки», організовані цією установою спільно з партнерами в рамках Всесвітнього тижня мозку в Україні – 2018.

Програма «нервових» «Днів науки» передбачала п’ять науково-популярних лекцій з актуальних проблем нейробіології та роботу трьох локацій з науковими демонстраціями.

Лекцію «Як працює пам’ять?» прочитав науковий співробітник відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, голова Ради молодих вчених цієї академічної установи кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв. Він, зокрема, зазначив, що основою пам’яті є механізми нейронної пластичності, і розповів, де у головному мозку локалізована пам’ять, які функції виконує гіпокамп, як утворюються зв’язки між нейронами (синапси), які речовини беруть участь у процесах запам’ятовування, що таке рецептори глутамату, хто з вітчизняних учених досліджує шипики на дендритах, в який спосіб регулюється експресія генів, чи можуть відповіді організму на стресові чинники закарбовуватися в геномі й передаватися спадково, а також нагадав основні етапи синтезу білків і тривалість їхнього «життя». На завершення доповідач поінформував аудиторію, що студенти, які вивчають біологію, біофізику, фізіологію, медицину й інші суміжні дисципліни, мають можливість вступити до магістратури й аспірантури Київського академічного університету НАН України та МОН України, одна з кафедр якого – кафедра біофізики і молекулярної біології – діє на базі Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України. Набір розпочнеться в червні поточного року. А вже невдовзі, 14 квітня, в Києві, як і в усьому світі, вже вдруге пройде Марш за науку, а 12–13 травня 2018 року кілька великих міст нашої країни знову прийматимуть весняні «Дні науки» (за анонсами слідкуйте на сайті проекту та його Facebook-сторінці). О. Болидрєв також порадив шукати інформацію про досягнення науки та наукові події в Україні на просвітницькому порталі «Моя наука».

Доповідь лаборанта Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, студента Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Тараса Верещака присвячувалася шизофренії – ендогенному прогресуючому психічному захворюванню, котре характеризується дисоціацією психічних процесів, порушенням мислення та сприйняття. Загалом шизофренічний фенотип, якому притаманні галюцинації, марення й хибні уявлення, є досить складним для дослідження. Шизофренія має також негативні симптоми на кшталт апатії, зниження афекту, послаблення мотивації та роботи короткострокової пам’яті. Т. Верещак наголосив, що, всупереч поширеному уявленню, ця патологія не тотожна дисоціативному розладові ідентичності (простіше кажучи – роздвоєнню особистості). Доповідач коротко описав історію вивчення шизофренії та зазначив, що однією з головних причин її виникнення є спадкова схильність, тобто ризик захворіти на шизофренію вищий у тих осіб, родичі яких страждали чи страждають на неї. Крім того, частота маніфестації шизофренії вища у людей, які вживають психотропні речовини. Науковці помітили, що у хворих на шизофренію значно частіше, ніж у решти людей, спостерігаються однонуклеотидні зміни в певних ділянках генотипу: через це вищою за середньостатистичний показник є експресія гену-компоненту комплементу 4 (С4), який є складовою вродженого імунітету (допомагає боротися з різноманітними патогенами) й бере участь у процесі запрограмованого зникнення синапсів – так званому синаптичному прунінгу. Якщо в організмі експресується більша кількість С4, то й, відповідно, синапсів елімінується більше, ніж потрібно. Це – один із базових механізмів виникнення шизофренії, підтверджений морфологічно. Водночас, більшість генетичних варіацій, що корелюють із шизофренією, ще чекають на пояснення. Відповідаючи на запитання слухачів, Т. Верещак зауважив, що до певної міри лікування шизофренії можливе, й важливу роль у ньому відіграє психосоціальна інтеграція та реабілітація.

Завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор медичних наук, професор Віктор Досенко прочитав лекцію «Канабіс: за/проти. Погляд вченого», в якій зосередився на питаннях припустимості використання канабіноїдів у наукових дослідженнях і медицині. Як підкреслив В. Досенко, канабіноїди (речовини, отримані з канабісу, тобто коноплі) за своїми властивостями є значно безпечнішими від інших наркотичних речовин – залежність від них формується повільніше, а шкода є меншою. Завдяки цьому вони знайшли наукове й медичне застосування в багатьох країнах. Під час доклінічних і клінічних досліджень було доведено, що препарати на основі канабінодів мають нейро-, кардіо- й ангіопротекторну дії, зміцнюють імунну систему, позитивно впливають на репродуктивну функцію, поліпшують пам’ять, підвищують апетит, але – головне – пригнічують пухлинні процеси, зменшуючи продукування метастазів, блокуючи утворення судин у пухлині, активізуючи автофагію та апоптоз ракових клітин. Залежно від індивідуальних особливостей організму, такі препарати, хоч і дуже рідко, проте можуть мати непередбачувані побічні ефекти, наприклад, спричинювати дебют великого психозу, зокрема, слугуючи тригером шизофренії. При тривалому вживанні канабіноїдів зменшується маса мозку. Як зауважив В. Досенко, в організмі кожної людини продукуються і власні, або ж ендогенні, канабіноїди – анандамід і 2-арахідоноїлгліцерол (2-AG), – що мають ліпідне походження (є жироподібними). До застосування екзогенних канабіноїдів слід ставитися надзвичайно обережно, говорить В. Досенко, але, водночас, Україні було б доцільно на законодавчому рівні дозволити використання цих речовин бодай із науковою метою, адже дослідження морфінів чи кокаїну, котрі є значно небезпечнішими та згубно впливають на здоров’я, дозволено.

Лекцію «Музика і мозок» прочитала аспірантка Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Наталія Штефан. Вона, зокрема, розповіла про те, як звуки сприймаються органами чуття й аналізуються нервовою системою, чому близькі за частотою звуки не видаються нам гармонійними, чим музика подібна до людської мови і що робить музичну композицію оригінальною та поліпшує її запам’ятовуваність, чим відрізняється активація моторної кори музикантів і немузикантів при прослуховуванні та грі музичних творів, чому в мозку музикантів при цьому активуються також мовні центри, які існують порушення, пов’язані з особливостями сприйняття музики. На завершення свого виступу Н. Штефан наголосила, що відповідним чином підібрана музика може слугувати потужним терапевтичним засобом. У постінсультних хворих, які слухають її, спостерігається певне поліпшення рухомості. У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які слухають повільні мелодичні композиції, припиняється тремор кінцівок. Людям, які страждають на захворювання Альцгеймера, вона допомагає відновити деякі спогади, що не вдалося б зробити в інший спосіб. А оскільки музика є своєрідною звуковою мовою, то допомагає також при аутизмі та дислексії.

Останню лекцію – «Як зробити свій мозок здоровим та потужним» – прочитала завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко. За її словами, мозок – це найважливіший орган в людському організмі. Маса головного мозку людини становить 1,5 кг, а кількість нервових клітин у ньому, за різними оцінками, може сягати від 86 до 100 млрд. Некоректно говорити про рівень активності мозку (та ще й у відсотках), оскільки за різних ситуацій задіюються різні його відділи. Люди відмінні за своїм інтелектом, і це пояснюється тим, що вони неоднаково використовують генетично запрограмовані стартові можливості. Рівень інтелекту залежить від кількості зв’язків між нейронами (синапсів), що утворюються впродовж життя, причому встановлення майже 90% таких зв’язків триває приблизно до 21 року (недаремно в багатьох цивілізованих країнах світу саме до цього часу заборонено вживання алкоголю, який негативно впливає на формування й функціонування мозку), надалі ж їх потрібно підтримувати та зміцнювати, аби вони не атрофувалися. Люди, які рано відкривають у собі певний талант, припиняють розвивати інші здібності, саме тому генії нерідко є однобічними особистостями, говорить Н. Войтенко. Вона також підкреслила, що не існує жодних «чудодійних» препаратів, які змусили б мозок працювати інтенсивніше, сприймати й запам’ятовувати більше інформації. Щоб досягти кращих результатів у цьому, людина має наполегливо працювати сама, докладаючи свідомих зусиль: читати більше книг, опановувати іноземні мови, вчити напам’ять тексти, а також дотримуватися елементарних правил, які допоможуть зберегти мозок здоровим, – достатньо спати (щонайменше 7-8 годин на добу), фізично навантажувати своє тіло (а це, серед іншого, засіб, необхідний для боротьби зі стресом), збалансовано харчуватися (зокрема, вживати необхідну кількість білків, із яких складаються рецептори), не зловживати алкоголем (бо, на відміну від більшості речовин, він безперешкодно проникає крізь мембрану нервової клітини) тощо. Як підкреслила Н. Войтенко, потрібно обов’язково знижувати рівень гормонів стресу, бо негативні емоції здатні накопичуватися та руйнувати гіпокамп – своєрідне вмістилище оперативної інформації в головному мозку. Важливо також частіше бувати у місцях, освітлених сонячним промінням, оскільки під його впливом в організмі синтезується вітамін D. Нестача сонячного світла, а отже й вітаміну D, нерідко стає причиною неройдегенеративних захворювань. Помічено, що, наприклад, розсіяного склерозу зовсім немає в африканських країнах, а от із просуванням на північ кількість діагностованих випадків захворювання на нього зростає. За результатами досліджень, проведених в Ізраїлі, було встановлено, що мусульманки на 50% частіше страждають на хворобу Альцгеймера, тому що переважна більшість їх вбираються в одяг, котрий майже повністю закриває поверхню тіла, перешкоджаючи, таким чином, потраплянню сонячних променів. На завершення Н. Войтенко зазначила, що турбуватися про здоров’я мозку означає також берегти від пошкоджень черепну коробку, в якій він міститься, в тому числі, завжди, виїжджаючи велосипедом або іншим двоколісним транспортом, одягати на голову спеціальний захисний шолом.

У другій частині «нервових» «Днів науки» гостям Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України пропонувалось оглянути наукові демонстрації та познайомитися з ГМО-мишами, виміряти власну чутливість до болю й температури, а також роздивитися структури головного мозку за допомогою мікротома і мікроскопа.

На згадку про «нервові» «Дні науки» – 2018 їхні відвідувачі могли безкоштовно отримати інформаційні матеріали про будову й особливості функціонування мозку людини.