Перегляд новини

Завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Олександр Резнік опублікував статтю «Популістські орієнтації населення України впродовж соціальних трансформацій».

У своїй статті вчений зазначає, що в Україні тривалі суспільні трансформації посткомуністичного періоду призвели до тотальної недовіри та негативного ставлення до державних інституцій: «Внаслідок незмінюваності політичного істеблішменту у масовій свідомості сформувалися стійкі антиелітарні настрої. Політичні уподобання населення впродовж десятиліть спиралися на поділ політиків залежно від геополітичних орієнтацій та етнокультурних преференцій. Це не давало повною мірою проявитися популістам у ролі реальної антиістеблішментської сили. Лише після значного послабшання цієї поляризації популістські орієнтації втілилися у електоральний феномен 2019 року, коли до влади прийшли позасистемні політики. Під час повномасштабної російсько-української війни відбулася радикальна переоцінка власної держави та державних інституцій, тож антагонізм між населенням та елітою став тимчасово неактуальним. Однак, високий рівень підтримки українцями популістських ідей навіть за умов війни несе в собі ризики у післявоєнному відновленні конкурентного політичного життя, коли вже чинний політичний істеблішмент буде вважатися «традиційним» і «корумпованим»».

На думку Олександра Резніка, позитивним є те, що певні популістські ідеї вже не користуються підтримкою серед українців: «Зокрема, заради досягнення результату більшість населення вже не схвалює порушення законодавства. Крім цього, важливим є те, що попри існування підвищеного рівня підтримки популізму у суспільстві, його зумовленість не відтворюється регіональними чи етно-мовними розмежуваннями. Тобто феномен популізму як потенційна проблема для демократизації суспільства не буде підсилюватися соціальними розколами такого ґатунку. Як і в розвинутих демократичних країнах, підтримка популізму в Україні зосереджена насамперед серед економічно незахищених верств населення, тобто серед людей, які проживають у малих населених пунктах, менш освічених, старшого віку, з фінансовими проблемами».

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва