Перегляд новини

Підрив російськими військовими Каховської ГЕС має безпрецедентні наслідки для екології. Які дані в науковців є зараз та які небезпеки чекають на українців і наші території? Пояснює в своєму інтерв’ю для освітньо-інформаційної платформи «КУНШТ» зоолог, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук Павло Гольдін.

Учений зазначає: «Ми можемо уявити масштаби. Але наслідки — тільки приблизно. Наслідки є короткотермінові, середньотермінові й довготермінові. Зараз те, з чим ми маємо справу безпосередньо, — це короткотермінові наслідки. Це можлива загибель людей (наразі є повідомлення про перших загиблих), це точно загибель численних тварин. Це розмиті прибережні території з кладовищами й мінними полями, які встановили росіяни. Зараз всі ці міни вимило й прибило до Херсона, — вони зірвані з місця. Імовірно, будуть сильно розмиті й інші споруди: як корисні, які є спадщиною (кургани, наприклад), так і шкідливі (як-от могильники худоби минулих десятиріч). Це все буде винесене на поверхню. Так само будуть винесені великі донні відклади: придонний мул, інші джерела забруднення — як то пестициди з полів. Вони будуть рознесені по місцевості: як по суходолу, так і по прибережній морській акваторії. Це те, що ми бачимо тут і зараз. (...) Це те, свідками чого ми є саме зараз: затоплення, руйнування і перенесення речовин, зокрема шкідливих».

Щодо порятунку диких тварин та наслідків катастрофи для фауни Павло Гольдін зауважив: «Не рятують, це неможливо. Затоплена уся зона Олешківських пісків. На Олешківських пісках і в Чорноморському біосферному заповіднику є, наприклад, піщаний сліпак, у якого, як порахував мій колега Михайло Русін, 50% ареалу потрапляє в зону затоплення. А цей вид живе тільки в Україні, це наш ендемік. У цьому районі живуть і інші ендемічні види тварин і рослин, які складають унікальну природну спадщину України. Вони можуть зникнути назавжди. Так само у нас є ендемічні види риб-бичків, які трапляються тільки у Дніпровсько-Бузькому лимані й, може, ще в Джарилгацькій затоці. Так само половина їхнього ареалу підпадає під повінь з незрозумілими наслідками. Можливо, всі нерестовища будуть зруйновані, і цей вид вимре. Сліпак, зрозуміло що, живе в норах. Як його врятувати, коли все затоплено? Це небезпечно для всієї наземної і підземної фауни: ссавців, рептилій, численних безхребетних. Комахи, павукоподібні… Йдеться про тисячі видів».

За інформацією освітньо-інформаційної платформи «КУНШТ»