українська
Анотація:Книга присвячена одному з найбільш яскравих феноменів Руської Церкви домодерного періоду — соборам Київської митрополичої архиєпархії. Зібрання духовенства і мирян відбувалися в головних адміністративних центрах архиєпархії (у Вільні, Києві, Мінську і Новгородку) та територіально охоплювали землі сучасних Білорусі, Литви й України, а також Латвії, Польщі й Росії. Упродовж XV—XVII ст. єпархіяльні собори були основою організації й канонічної структури Православної та Унійної Церков і важливим публічним форумом артикуляції культурно-релігійної програми «руської нації» в межах Великого князівства Литовського і Корони Польської. Видання містить 45 документів італійською, латинською, польською, руською і церковнословʼянською мовами, публікація яких уперше супроводжується перекладами на сучасну українську.З-поміж інших унікальних джерел (богословські памʼятки, соборові декрети і конституції, адміністративні й судові акти тощо) до наукового обігу вперше введено формуляри пастирських повчань київських митрополитів, що збереглися в рукописних Кормчих книгах київської («західноруської») редакції.