українська
Анотація:Для В. І. Вернадського дуже характерний високий рівень рефлексії відносно наукової діяльності і наукової праці. Впродовж всього життя він цікавився не тільки конкретними предметами наук, якими він займався як дослідник (а їх спектр був надзвичайно широкий), але і наукою в цілому, її природою, шляхами її руху, закономірностями розвитку, формами організації, характером наукової творчості, перетинами науки з іншими видами творчості, роллю науки в економіці і суспільстві. Для Вернадського не були байдужі такі теми, як розвиток форм спілкування учених, історія наукових шкіл, комунікацій, публікацій, історія норм і критеріїв цінностей в науковому співтоваристві, соціальна відповідальність ученихтощо.Наріжніі події в розвитку науки він пов’язував з діяльністю різних дослідницьких об’єднань усередині дисциплінарної структури науки. Історія науки розглядається ним у зв’язку з конкуренцією, полемікою між науковими школами, у зв’язку з розробкою конкуруючих концепцій і методів. Звернення його до проблем логіки, методології, соціології науки, психології наукової творчості, як і у інших видатних діячів науки ХХ століття, стимулювало їх розвиток філософами, логіками, соціологами, психологами.
російська
Анотація:Для В. И. Вернадского очень характерен высокий уровень рефлексии в отношении научной деятельности и научного труда. На протяжении всей жизни он интересовался не только конкретными предметами наук, которыми он занимался как исследователь (а их спектр был необычайно широк), но и наукой в целом, ее природой, путями ее движения, закономерностями развития, формами организации, характером научного творчества, пересечениями науки с другими видами творчества, ролью науки в экономике и обществе. Для Вернадского не были безразличны такие темы, как развитие форм общения ученых, история научных школ, коммуникаций, публикаций, история норм и критериев ценностей в научном сообществе, социальная ответственность ученых и т. д. Узловые события в развитии науки он связывал с деятельностью различных исследовательских объединений внутри дисциплинарной структуры науки. История науки рассматривается им в связи с конкуренцией, полемикой между научными школами, в связи с разработкой конкурирующих концепций и методов. Обращение его к проблемам логики, методологии, социологии науки, психологии научного творчества, как и у других выдающихся деятелей науки ХХ века, стимулировало их развитие философами, логиками, социологами, психологами.