Нещодавно в Офісі Президента України пролунала ініціатива щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення. У відповідь на це науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід.
Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу.
Запропонований підхід забезпечить мультиплікативний ефект у подоланні наслідків пандемії в Україні, оскільки одночасно вирішує три важливі проблеми:
- запобігання збіднінню населення і покращення його харчування;
- підтримка малого фермерства, локального виробництва і розвитку сільських територій;
- використання коштів платників податків на підтримку саме тих соціальних груп населення (у місті й на селі), які її найбільше потребують.
За рахунок синергетичного ефекту можна досягти більшої результативності за менших державних витрат.
Програми продовольчих субсидій реалізуються у багатьох країнах світу. В умовах пандемії COVID-19 їх актуальність значно зросла. У 2019 р. – ще до пандемії – від нестачі продовольства потерпали 690 млн. людей, а три мільярди жителів планети не могли дозволити собі здорове харчування. Пандемія суттєво погіршила ці показники. За оцінками ООН світ переживає критичний момент у реалізації Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 р. У 2020 р. понад 100 млн. людей знову опинилися в умовах крайньої бідності та хронічного голоду. Було втрачено 8,8% від загальної кількості робочих годин, що еквівалентно 255 млн. робочих місць із повною зайнятістю. Перебої у наданні основних медичних послуг поставили під загрозу багаторічний прогрес, наприклад, у такій галузі як покращення здоров’я матері та дитини, адже від недоїдання і незбалансового харчування у людей погіршується імунітет, що ускладнює боротьбу з пандемією.
Для підтримки вразливих верст населення найпоширенішими є програми продовольчої підтримки, що зазвичай тісно пов’язуються зі стимулюванням розвитку місцевих фермерських господарств. Бюджетні кошти на придбання продуктів спрямовуються вразливим групам населення через міністерства, що опікуються цими групами: «бідним» громадянам – через міністерства соціальної політики, органи соціального забезпечення тощо, а адмініструванням програм продовольчої допомоги займаються міністерства сільського господарства.
У США, де надання продовольчої допомоги населенню практикується з 1939 р., та в інших країнах, які запровадили подібні програми, їх метою було і залишається, з одного боку, забезпечення продуктами харчування вразливих верств населення, а з іншого – підтримка малих виробників сільськогосподарської продукції. Зокрема, у США, попри збільшення витрат на програму SNAP у період пандемії, значно зросли черги у продовольчих банках. Щоб допомогти споживачам отримати належну продовольчу підтримку від банків продуктів харчування, а фермерам – нарощувати їхній потенціал, Міністерство сільського господарства США запустило програму «Фермер для сімей». До середини жовтня 2020 р. Уряд закупив і відправив до харчових банків та інших організацій, що допомагають людям, які стикаються з економічними труднощами, 110 млн. ящиків свіжих фруктів, овочів, молочних продуктів і м’яса.
В Україні наразі теж на порядку дня перебуває підтримка вразливих верств населення в містах та дрібних сільськогосподарських виробників на селі. Інфляційна динаміка, що демонструє зміну споживчих цін на групи товарів, засвідчує, що за підсумками 2020 р. рівень інфляції в Україні становив 5%, при цьому протягом року продукти харчування подорожчали на 4,9%, комунальні послуги (вода, електроенергія, газ та інші) – на 13,6%. У 2021 р. рівень інфляції зріс удвічі і становив 10%, при цьому на продукти харчування ціни зросли на 12,7%, а комунальні послуги – на 9,8%. На 2022 р. прогнозується світове зростання цін на продовольство від 10% до 20%, тобто уникнути здорожчання продуктів харчування на вітчизняному ринку не вдасться. Зважаючи, що витрати на продовольство становлять майже 50% сукупних витрат домогосподарств, зростання цін на харчі може стати серйозним інфляційним шоком, суттєво підвищивши рівень бідності в країні та збільшивши кількість вразливих верств населення.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України