|
Учена пояснила яка демографічна ситуація складається в Україні, які тенденції останніх років можна виокремити та який перепис потрібен українцям: «Зберігається висока смертність, занизька народжуваність, високий міграційний відплив населення закордон. Проблема наразі в тому, що ми не знаємо статево-вікового складу населення, і думаємо, що правильно оцінюємо чисельність. У мене є сумніви щодо цих цифр. На жаль, перепис населення був так давно, що Держстат не може надійно забезпечити статистику щодо складу населення. Нам потрібен класичний перепис населення. Єдиний такий в незалежній Україні був у 2001 році. 20 років жодна країна не може за допомогою первинного обліку забезпечити надійні розрахунки щодо населення. (...) Ми не дізнаємося жодних тенденцій. Не визначимо ніколи в житті без перепису етнічний склад населення. Він не фіксується ніде в світі за жодним регістром, навіть якщо в нас такі будуть. У нас не буде конфесійної приналежності, а це теж важливо. Не буде мовного складу населення. Адже сама людина відзначає, якою мовою спілкується, до якої нації себе відносить… Взагалі, nationality – це громадянство. А в нас так, як є в нас. Етнічне походження людина має визначати сама, ні за якими документами цього ніколи ніде не робиться».
Елла Лібанова також зазначила: «Середня очікувана тривалість життя в Україні занизька та є однією з найнижчих у Європі. Смертність, особливо чоловіків у ранньому працездатному віці, в нас дуже висока. Надзвичайно багато людей не доживає до пенсійного віку. Це жахливі речі, про які ми маємо говорити. Судячи з офіційних даних, у нас падає народжуваність, яка за 2019 рік становить близько 1,2. Але чи це так чи не зовсім так? Не беруся сказати. Боюся, що ми завищуємо чисельність населення, відповідно – не так точно обліковуємо показники смертності та народжуваності, як хотілося би. Щодо смертності спостерігаємо дуже разюче відставання від цивілізованих країн, яке є величезним навіть за умови помилки на 10%. (...) Старіння населення – неминучий чинник. Але це не ознака демографічної кризи, а абсолютно закономірний процес. Старіння населення є характеристикою демографічних процесів, воно відбувається в усіх без винятку країнах. Інше питання: за рахунок чого відбувається старіння. Якщо люди довше живуть, то це чудово. Але якщо через те, що мало народжується дітей, то прекрасного тут мало.
Соціологиня також розповіла про мігрантів, про те, як на демографічну обстановку вплинула пандемія коронавірусу та які можуть бути сценарії виходу з демографічної кризи. Щодо останнього вчена зауважила: «Я бачу тільки такі очевидні речі як формування і поширення стандартів здорового способу життя. Ніяка медична реформа не забезпечить зростання тривалості життя, якщо ми будемо неправильно харчуватися, мати шкідливі звички, мало рухатися, сідати напідпитку за кермо чи порушувати правила дорожнього руху… Так довго можна перераховувати. Люди мають дотримуватися таких правил життя, а держава – формувати і популяризувати. Наприклад, місцева влада має дбати про те, щоб в усіх парках були спортивні майданчики. Поїдьте в будь-яке європейське місто і ви побачите: у всіх без винятку парках це є, люди рухаються, дуже популярна скандинавська ходьба, яка тренує всі м’язи тіла. Але ж її слід популяризувати. Зараз бачу, з’явилося, на щастя, через шалені затори в Києві багато велосипедів, самокатів. Це дуже добре, але цього замало, треба розвивати такі речі. Коли у Фінляндії зрозуміли, що в них дуже висока смертність через серцево-судинні захворювання, то почали пропагувати здорову їжу. Працювали з власниками кафе та ресторанів, мотивували пропонувати клієнтам здорову їжу. Й смертність почала знижуватися. Кожна країна щось робить. Я не можу сказати, що ми зовсім нічого не робимо. Трошки робимо, але замало. (...) Сюди приїдуть інші люди. Замість українців на цій землі будуть жити інші етноси. Держава в центрі Європи не буде пустелею, хтось обов'язково тут житиме. Питання в тому, хто. Хотілося би, щоб українці».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією інформаційного агентства «Телеграф»