Про актуальні проблеми та перспективи розвитку вітчизняної науки, напрями реформування НАН України, а також про деякі найбільш вагомі впроваджені розробки, створені вченими академічних установ, розповів у своєму інтерв’ю в ток-шоу «Люди. Hard Talk» телеканалу «112 Україна» перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Григорович Наумовець.
Відповідаючи на запитання ведучої, учений наголосив, що головною перешкодою на шляху повноцінного розвитку науки в Україні є її недостатнє базове фінансування, а також відсутність сприятливого клімату для ведення приватного підприємництва, яке є потенційним замовником і одним із основних споживачів інноваційної продукції. Як зазначив академік А.Г. Наумовець, країни – члени Європейського Союзу виділяють на науку кошти обсягом щонайменше 3% ВВП, тоді як у нашій державі цей показник чи не вдесятеро менший, а бюджетні видатки на науку впродовж останніх років невпинно скорочуються. Державного сприяння (насамперед у створенні відповідної законодавчої бази) потребує і бізнес-середовище – передусім малий і середній бізнес. Зокрема, з метою активізації інноваційної діяльності приватних підприємств для них зазвичай запроваджують так звані «податкові канікули», створюють умови для отримання «дешевих» банківських кредитів (до того ж із тривалим терміном повернення). У багатьох розвинених країнах існує також практика надання державної фінансової підтримки для доведення уже створеної прикладної розробки до стадії серійного виробництва. Лише за таких умов можливий інноваційний бізнес, який, хоч і є досить ризикованим, однак зацікавлений у впровадженні новітніх наукових розробок, оскільки ефектом останнього є зростання рівня конкурентоспроможності продукції, яку виготовляє підприємство. Однак наразі українська промисловість перебуває у скрутному становищі. Отже, наука, з огляду на це, потерпає не лише від бюджетного недофінансування, а й від суттєвого недоотримання потенційних інвестицій із приватного сектору економіки. «Це все одно, що працювати з перекритим киснем», – зазначив А.Г. Наумовець.
За його словами, недостатнє грошове забезпечення наукових досліджень у нашій країні спричинює численні негативні наслідки, які вже даються взнаки. Ідеться про критичну нестачу фахівців із точних наук (у тому числі з інженерних напрямів підготовки). На думку академіка, це зумовлено трьома основними чинниками: по-перше, низьким рівнем оплати праці вченого, зарплатня якого є значно нижчою від середньої зарплатні по промисловості в Україні; по-друге, проблемами із забезпеченням учених житлом; по-третє, застарілістю матеріально-технічної бази, кошти на оновлення якої вже впродовж кількох останніх років не виділяються з державного бюджету. Перелічені негаразди в науковій сфері спричинюють постійний відтік молодих кадрів, які переорієнтовуються на інші види діяльності або ж узагалі емігрують з України, аби реалізувати свій науковий потенціал за кордоном. Варто зазначити, що вітчизняній науці нині дуже бракує як молодих дослідників, так і науковців середнього віку, масовий відтік яких спостерігався у 1990-х рр.
Перший віце-президент НАН України академік А.Г. Наумовець також розповів про досягнення учнів Наукового центру «Мала академія наук України», Концепцію розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки та визначені нею шляхи реформування Академії («реформування без руйнування») й демократизації її внутрішнього життя, про різницю між вітчизняною академічною й університетською наукою, особливості структури та діяльності європейських наукових товариств (зокрема німецьких), про програмно-цільові методи підтримки Академією наукових досліджень, необхідність ширшої популяризації дослідницьких здобутків вітчизняних учених і тенденцій розвитку світової науки загалом.
Насамкінець гість телепередачі навів приклади впроваджених високоефективних розробок, створених ученими установ Академії. Серед таких розробок:
1) інтелектуальні інформаційні технології розпізнавання й обробки зображень (у тому числі образів, людських облич) – за заздалегідь побудованими тривимірними моделями (докладніше про це за посиланням: http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/rozpiznavannia_oblych_btb.pdf);
2) прилади медичного призначення – «ФАЗАГРАФ» (для оперативного діагностування патологічних змін у роботі серцево-судинної системи), апарати для електростимуляції «Тренар-01» і «Тренар-02» (для пришвидшення реабілітації постінсультних хворих – максимального відновлення у них рухових і мовленнєвих функцій) та цифровий контактний мамограф (для діагностування злоякісних пухлин молочної залози на ранніх стадіях) (більше про всі згадані розробки за посиланням: http://blogs.lb.ua/nan_ukraine/316651_nan_ukraini-suspilstva.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=lenta).
Оригінальний відеозапис телепередачі доступний за адресою:
https://www.youtube.com/watch?v=sxEYNcGCkPY