Публікації, в яких представлені результати проекту |
082 Использование тиминовых ауксотрофных мутантов Erwinia carotovora для получения частиц дефектних бактериофагов |
Автори: | Романюк Л.В., Муквич Н.С., Иваница Т.В., Товкач Ф.И | |
Реферат: | Впервые показано, что пектолитические эрвинии существуют в природе не только как дефектно-полилизогенные системы, но и такие, которые несут профаги жизнеспособных бактериофагов. Множественная лизогения у Erwinia carotovora subsp. carotovora ZM1 характеризуется дефектными и жизнеспособными бактериофагами, колициноподобными бактериоцинами, которые, возможно, представляют продукты фагового синтеза. Использование тиминовых ауксотрофных мутантов для получения частиц дефектных бактериофагов позволило создать чувствительную систему, которая может быть использована для выборочного получения бактериоцинов разных типов с высоким показателем киллерной активности. В перспективе процесс масштабирования менее затратного и трудоёмкого метода индукции за счёт голодания тиминовых ауксотрофов может создать условия для нароботки большого количества бактериоцинов и открывает перспективу получения отдельных фаговых компонентов, которые могут быть использованы в нанотехнологии в качестве разнообразных матриц. | |
Ключові слова: | Erwinia carotovora, бактеріофаг, дефектні фагові частки, каротоворіцини, кілерна активність. | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2011,
,російська |
082 Особенности морфогенетического развития вирулентных мутантов єрвиниофага ZF40 |
Автори: | Король Н.А., Романюк Л.В., Остапчук А.Н., Иваница Т.В., Кушкина А.И., Товкач Ф.И. | |
Реферат: | | |
Ключові слова: | | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2011,
,російська |
082 Характеристика дефектних фаговихчасток Pectobacterium carotovorum ZM1 |
Автори: | Товкач Ф.І., Іваниця Т.В. , Кушкіна А.І. | |
Реферат: | Вперше показано, що продукти експресії дефектних профагів характерні для дефектно-лізогенних систем фітопатогена Pectobacterium carotovorum. Встановлено, що вірусні частки типу фагових капсидів упаковують бактеріальну ДНК, розмір якої визначений за допомогою пульс-форетичного розділення. На основі даних про капсидні структури, які утворює вірулентний мутант ZF40/421, зроблено припущення щодо механізму формування дефектних віріонів у P. carotovorum. | |
Ключові слова: | Pectobacterium carotovorum, дефектна лізогенія, фаг, вірусоподібні частки (VLP) | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2012,
,англійська |
082 Довгострокове зберігання нестабільних бактеріофагів ентеробактерій |
Автори: | Tovkach F.I., Zhuminska G.I., Kushkina A.I. | |
Реферат: | Бактеріофаги є невід`ємними компонентами бактеріальних спільнот. Крімтого, вони мають важливе практичне значення і використовуються в різнихсферах. Тому зберігання фагових колекцій та фагоспецифічних бактеріальних штамів є актуальним завданням для біологів. Проблеми, які виникають придовгостроковому зберіганні фагів, все ще повністю не вирішені. Складності пов`язані, головним чином, зі структурною нестабільністю віріонів та прискореною генетичною мінливістю фагових геномів як in vivo, так і in vitro. В запропонованій роботі представлено результати десятирічних спостережень за структурною цілісністю нестабільних бактеріофагів. Запропоновано метод для їх довгострокового зберігання, який полягає в оптимізації буферної системи STMG (200 мM NaCl, 10 мM Tris-HCl, pH 7.4, 1 мM MgCl2, 100 мкг/млжелатину) [Serwer P., Pichler M.E. Electrophoresis of bacteroiphage T7 capsids in agarose gels//
J.Virol. – 1978. – V.28, N3. – P.917-928] за рахунок збільшення концентрації желатину або його заміщення
на фікол в концентрації 2 – 6 % та збільшення кількості іонів Mg2+ до 10 мМ. Запропонований склад буфера дозволив зберегти структурнуцілісність нестабільних фагових віріонів під час їх довгострокового зберігання. | |
Ключові слова: | Бактеріофаги, довгостроковезберігання, структурнанестабільність, желатин, фікол | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2012,
,англійська |
082 Новий підхід для ідентифікації структурних білків фагового віріона |
Автори: | Король Н.А, Товкач Ф.І. | |
Реферат: | Здатність фагових структурних поліпептидів до пост-трансляційної модифікації надзвичайно ускладнює співвіднесення даних сиквенсу генома з реальними структурними білками віріона. Дана стаття описує альтернативний модельний метод для отримання окремих структурних компонентів віріона та ідентифікації їх основних поліпептидів за допомогою двохстадійної хроматографії.
Препарати часток бактеріофага T4D, амбер-мутанта T4D23(amH11) та його хвостових відростків Т4 були очищені, сконцентровані та розділені шляхом іонообмінної хроматографії на колонці з DEAE-целюлозою. Пікова фракція, що містила окремі хвостові відростки, була в подальшому піддана гель-фільтрації, що дозволило розділити структурні компоненти за розміром. Даний метод довів свою ефективність, не призводячи при цьому до втрати більшості біологічного матеріалу і не змінюючи основних характеристик нативного фага.
Отримані результати також показали: накопичення окремих хвостових відростків при репродукції амбер-мутанта T4D23(amH11) на пермісивному хазяїні E. coli CR63, є результатом зміни умов розмноження. Таким чином, здатність бактеріофагів утворювати надлишок структурних частин віріона в ході розмноження на нетрадиційних хазяїнах створює альтернативний шлях для отримання висококонцентрованих препаратів цих компонентів з метою подальшого аналізу їх основних білків і визначення генів,
що відповідають за їх синтез. | |
Ключові слова: | Бактеріофаг T4, амбер-мутант, компоненти віріона, іонообмінна і гель-фільтраційна хроматографія, поліпептиди. | |
Видання: | Мікробіологічний журнал, Київ | | | 2013,
,англійська |
Конференції, семінари, читання, на яких представлені результати проекту |
|
082 Напрям 5. Нанобіотехнології Мета:Мета проекту полягає в створенні розчинних білкових нанотрубок фагового походження розмірами від 40 до 400 нм з властивостями утримання і ефектом дозування молекул різних антибіотичних засобів in situ Очікувані результати:Випуск нового виду продукції: матеріалів Етап 1:Пошук і характеристика дефектних бактеріофагів, здатних утворювати окремі хвостові відростки Етап 2:Створення набору мутантних штамів, здатних до надпродукції хвостових фагових відростків Етап 3:Розробка методичних підходів для концентрування, розділення і очищення компонентів фагового віріона Етап 4:Визначення біофізичних параметрів наноструктур та встановлення їх структурно-морфологічної організації Етап 5:Дослідження трубчастих футлярів, як нанодозаторів антибіотиків in vitro та in situ
|